Розплутуючи павутину екополітики: застосування АМТ у дослідженні процесу управління відходами у прифронтовому Харкові

Анотація

У статті аналізуються можливості застосування акторно-мережевої теорії до практик та технік управління харчовими відходами та політики утилізації відходів у Харкові. Наводяться результати реалізації грантового проєкту Fusilli «Сприяння трансформації міської системи харчування через впровадження інноваційних лабораторій життя», здійсненого за допомоги таких методів емпіричного соціологічного дослідження, як експертні інтерв’ю, кабінетне дослідження та анкетне опитування харків’ян. Особлива увага акцентується на складності і викликах політики поводження з відходами в екстремальних ситуаціях, зокрема в умовах війни, коли взаємодія людей та речей відбувається надзвичайно динамічно. Стверджується, що воєнний стан створює унікальні перешкоди для практики сортування та переробки відходів, впливаючи на поведінку громадян і матеріально-технічну інфраструктуру, необхідну для ефективного поводження з відходами. Виходячи з головних положень акторко-мережевої теорії як теоретико-методологічної бази статті, здійснюється  аналіз різних актантів, задіяних у мережі утилізації відходів прифронтового Харкова, включаючи мешканців міста, бізнес та сміттєпереробні підприємства, а також такі необхідні для збору та вивозу відходів речі,  як сміттєві баки чи вантажівки. Демонструється, як ці елементи міської системи  формують мережу взаємозалежних відносин, що впливає як на ефективність процесу сортування відходів, так і на екологічну політику в Харкові в цілому. Зазначається, що здійснене дослідження  виявило досить суттєвий розрив між екологічною свідомістю та практичною поведінкою харків’ян при сортування сміття. Підкреслюється, що в цілому громадяни визнають важливість правильного поводження з відходами, проте інфраструктура, необхідна для підтримки таких практик ( спеціалізовані контейнери та пункти переробки), є недостатньо розвинутою. Визначається вплив війни на загострення проблеми з матеріально-технічним забезпеченням міської системи утилізації відходів. Формулюється висновок про те, що акторно-мережева теорія надає адекватний інструментарій для аналізу взаємозв’язку між суб’єктами та об’єктами управління відходами. Підкреслюється необхідність покращення інфраструктури, правової бази та обізнаності громадськості щодо зазначеної проблеми з метою формування та підтримки сталої політики утилізації відходів, зокрема у таких постраждалих від війни містах, як Харків.