Комунікативні практики в умовах гібридизації мас-медійного простору: міждисциплінарна інтерференція як епістемологічна вимога
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6521-2022-49-04Ключові слова:
медіапростір, гібридизація, міждисциплінарний підхід, суб’єктність, масова комунікаціяАнотація
Стаття присвячена розгляду того, як сучасні інформаційні технології змінили природу комунікативних відносин, суттєво розширили можливості та масштаби комунікативної взаємодії в інформаційному просторі. Підпорядковуючи цим можливостям їхні цілі й результати, зокрема інтерпретативні можливості мислення, це породило новий тип інформаційного обміну та комунікативних взаємозв’язків, з яким асоціюється входження в інформаційне суспільство. Перенесення значної частини інформаційних потоків у всесвітню інтернет-мережу ускладнює контроль над ними з боку тих чи інших соціальних інститутів. Гібридизація медіапростору постає як проблема, яку все важче досліджувати в рамках лише одної наукової дисципліни, або навіть галузі. Таким чином, міждисциплінарна інтерференція постає як епістемологічна вимога досліджень медіапростору, що може бути реалізована лише за умови втілення чітких принципів міждисциплінарного підходу у сфері вивчення комунікативних практик, використання термінології, застосування ефективної методології, що дозволяє здійснити справжній синтез пізнавальних засобів. Окремим питанням постає вивчення нових феноменів сучасного медіапростору, зокрема, контамінації суб’єктності інформаційного обміну в інтернет-мережах та перетворення традиційних аудиторій мас-медіа на інтерпретативні спільноти. Поява нових акторів, які персоніфікують себе в інтернет-мережах і фактично є «аґентами змін», вимагає фокусування уваги соціологів до цих нових суб’єктів. Масштабні кількісні дослідження, що були релевантними щодо масових аудиторій традиційних медіа кінця минулого століття, вже не дають очікуваного результату. Концептуальними передумовами активізації звертання до можливостей міждисциплінарності є трансформації сучасних комунікативних процесів, що спричиняють не тільки зростання уваги до проявів суб’єктності як з боку медіакомунікатора, так і реципієнта, але й важливість застосування міждисциплінарного підходу до багатомірності перетворень у сучасному гібридизованому медіапросторі.
Посилання
Дослідження GlobalLogic (липень 2022). Найпопулярніші соцмережі в Україні. URL: https://mezha.media/2022/08/06/naypopuliarnishi-sotsmerezhi-v-ukraini-pid-chas-viyny-doslidzhennia-global-logic/ (дата звернення: 12.08.2022)
Єрмоленко А. М. Ґабермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ. Комунікативна практична філософія. Тексти. Київ: Лібра, 1999. С. 287-324.
Злобіна О. Г. Особистість як суб’єкт соціальних змін. Київ: Ін-т соціології НАН України, 2004. 400 с.
Злобіна О.Г. Соціальний активізм в рольовому вимірі – волонтери, активісти, аґенти змін. Тези доповідей IV Конгресу САУ «Трансформація соціальних інститутів в інформаційному суспільстві» (м. Харків, 28-29 жовтня 2021 р.). Харків, 2021. С. 450-452.
Королько В. Г., Сусська О. О. Соціопатерни війни: як медіапростір впливає на соціопсихологічні настрої суспільства. Габітус. Науковий журнал з соціології та психології. Вип. 41. Одеса, 2022. С. 47-52. DOI: https://doi.org/10.32782.2663-5208.2022.41.7
Круглий стіл «Аґенти соціальних змін у суспільстві нестійкої інституціональності: особистості, ідеї, соціальні рухи» (Інститут соціології НАН України, 3 грудня 2019 р., м. Київ). Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2020. № 2. С. 123-162.
Подшивалкіна В. І. Самодетермінація соціальних суб’єктів: до дискусії про аґентність у соціології. Тези доповідей IV Конгресу САУ «Трансформація соціальних інститутів в інформаційному суспільстві» (м. Харків, 28-29 жовтня 2021 р.). Харків, 2021.С. 441-443.
Скокова Л. Г. Поширення практико-орієнтованих підходів в якісних дослідженнях медіа. Габітус. Науковий журнал з соціології та психології. Вип. 6. Одеса, 2018. С. 17-22.
Соболєва Н. І. Соціальний активізм у суспільстві нестійкої інституціональності: аґенти впливу та аґенти змін. Круглий стіл «Аґенти соціальних змін у суспільстві нестійкої інституціональності: особистості, ідеї, соціальні рухи». Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2020. № 2. С. 138-141.
Сокурянская Л. Г. Проблема субъекта в современной социологии. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. Харків: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2003. С. 24-30.
Сокурянская Л. Г. Социальная субъектность как социологическое понятие и социальный феномен. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна. 2001. С. 36-41.
Сокурянская Л. Г., Голиков А. С. Дискурс социального субъекта и субъект социального дискурса: возможность знаниевых теорем. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, IV (17), I.: 108, 2016. С. 58-65.
Сокурянська Л. Г. Суб’єкт помер!? Хай живе суб’єкт! Вісник Львівського державного університету. Серія соціологія. 2008. Вип. 2. С. 18-30.
Сусская О. А. Социологические проекции личности: интерпретация – персонификация – виртуализация: монография. Saarbrucken: LAP LAMBERT Academic Publishing, AV Akademikerverlag GmbH &Co. KG, 2014. 132 с.
Cусська О. О. Персоніфікація в засобах масової комунікації та Інтернеті: соціологічні інтерпретації. Габітус. Науковий журнал з соціології. Вип. 10. Одеса, 2019. С. 100-105.
Сусська О. О. Трансформації суб’єкта медіакомунікативних відносин у процесі персоніфікації та контамінації в просторі мас-медіа. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 71. Запоріжжя, 2016. С. 31-40.
Bornschier S., Häusermann S., Zollinger D., etc. (2021). How "Us" and "Them" Relates to Voting Behavior-Social Structure, Social Identities, and Electoral Choice. Comparative Political Studies. Volume 54, Issue 12. October 2021, pp. 2087-2122. DOI: https://doi.org/10.1177/0010414021997504 (дата звернення: 11.08.2022)
Merton Robert K. (1996). On Social Structure and Science. Ed. By Piotr Sztompka. Chicago. The University of Chicago Press. 394 p
Sack Robert D. (1980). Science and Subjectivity. In: Conceptions of Space in Social Thought. Critical Human Geography. Palgrave, London. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-16433-2_2 (дата звернення: 12.11.2022)
Shapin S. (2012). The sciences of subjectivity. Social Studies of Science. Vol. 42, No. 2 (April 2012), pp. 170-184. URL: https://www.jstor.org/stable/23210205 (дата звернення 12.08.2022)
Susska O. (2022). The problem of the exhaustion of "anti-truth" as a propaganda tool in mass media discourse. European Political and Law Discourse. 2022. Volume 9. Issue 5, Р. 60-65 (Index Copernicus)
Susskaya O., Budanova A. (2019). Social aspects of human-computer interactions in the media: tendencies and threats. Proceedings CSIS’19. XIh International Scientific and Theoretical Conference "Communicative strategies of Information Society”. October 25-26, Saint-Petersburg. ACM Journal, USA. pp.134-140. URL: http://dl.acm.org/citation.cfm?id=3373722
Susska O., Chernii L., Sukharevska H. (2022). Media as a tool of manipulative technology of Russian infoaggression in the Ukrainian media space. AD ALTA, Journal of Interdisciplinary Research. Volume 12, Issue 1, Special Issue XXV. 2022. P. 228-234
