Корупційні практики у вищому навчальному закладі: спроба соціологічного аналізу

Анотація

У статті досліджуються корупційні практики у вищому навчальному закладі на рівні взаємодії «студент – викладач/співробітник» та надаються рекомендації для розробки ефективної антикорупційної стратегії. Автор спирається на результати соціологічного опитування, що було проведене в Запорізькому національному університеті серед студентів 2 – 6-го курсів. Було виявлено, що студенти схильні перекладати відповідальність за здійснення корупційної взаємодії на викладача. Ефективна антикорупційна стратегія ВНЗ можлива за умови орієнтації на заходи, позитивні наслідки яких відтерміновані в часі, а також розуміння необхідності впливати на умови, що уможливлюють корупційну взаємодію, а не лише боротися з її наслідками. Принципами протидії корупції у ВНЗ є відкритість на формальному рівні й гласність на неформальному. Для досягнення гласності на неформальному рівні необхідним є формування «критичної маси» студентів із нульовою терпимістю до корупції шляхом проведення інформаційно-просвітницької роботи. Автор доводить, що мінімізація корупції пов’язана з втіленням «стратегії заохочення» замість «стратегії залякування».