Manuel Castells' Paradigm of the Network Society: the Potential for Theoretical Conceptualization and Implications for Higher Education
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6521-2024-52-06Keywords:
network society, network, Manuel Castells, information age, post-industrial society, network theory, higher educationAbstract
This article explores the formation and development of theoretical conceptions of the network society. For the purpose of theoretical generalization, the author conceptualizes the paradigm of the network society based on the work of Manuel Castells. The genesis of network theory is examined, along with a number of other theories of societal development. Based on these, the article outlines generalized stages in the evolution of societies. Network theory is presented as a continuation of the post-industrial/information society paradigm. It is emphasized that, at the macro level, network theory provides a framework for analyzing the current stage of social development in the contexts of globalization and informatization. The theoretical contributions of key developers of the network society concept of Barry Wellman, Jan van Dijk, and Manuel Castells are analyzed. Special attention is given to the version of network society theory proposed by Castells, particularly through the attempt to identify the core concepts of the network paradigm. The article underscores the absence of a unified categorical and conceptual framework for the paradigm. It highlights that conceptualizing network society theory allows for a deeper understanding of horizontal social organization as a structural principle that shapes the functioning of key spheres of social life, including the educational sector. The main and most evident features of the network society such as flexibility, scalability, resilience, and inclusion/exclusion are outlined. The network society is presented as one in which social relations are organized around networks, information forms the technological basis, and the information age serves as the historical context in which this society emerges and develops. Particular attention is devoted to the application potential of the latest version of Castells’ network theory in the study of modern education systems. The article concludes by identifying directions for further research on this topic, emphasizing the need to focus on the destructive aspects of network technologies.
References
Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Київ. 1996. С. 194-251. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/bell.html
Войнова Е. О. Концепція мережевого суспільства як структурно-функціоналістська основа теорії електронної демократії // Політикус: наук. журнал. 2021. № 1. С. 12-19. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/11877
Грущинська Н. Міжнародна конкуренція як чинник формування інформаційного суспільства в умовах необхідності безпеки національної економіки // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2014. № 14. С. 25-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnum_2014_14_7
Гурова І. В. Мережеве суспільство як новітній глобальний проєкт розвитку людства // Collective monograph: "Humanistic expertise as a strategy for developing the future culture". Baltija Publishing. 2022. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-262-3-3
Данько Ю. А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: політологічний вимір: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2015. 20 с. URL: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2060
Капустіна Н. Б. Мережеве суспільство: введення в концептуальні основи теорії М. Кастельса // Правове життя сучасної України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 15 травня 2020 р.) / відп. ред. М. Р. Аракелян. Одеса : Гельветика, 2020. Т. 1. С. 21-24. DOI: https://hdl.handle.net/11300/12680
Кравченко Т. О. Аксіологічний аспект інформаційно-мережевої парадигми // Філософія науки: традиції та інновації: науковий журнал. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. 2014. № 1 (9). С. 53-63. URL: https://library.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04/FN_---19_2014.pdf
Найдьонов О. Г. Формування нового типу символічного мислення у мережевому суспільстві // Гілея: науковий вісник. 2017. Вип. 123. С. 184-188. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2017_123_46
Рижак Л. Мережеве суспільство: виклики соціальній консолідації // Вісник Львівського університету. 2016. № 18. С. 28-36. URL: http://fs-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/18_2016/5.pdf
Barney D. The Network Society. 2013. Germany: Polity Press.
Bell D. The coming of post-industrial society // Social Stratification, Class, Race, and Gender in Sociological Perspective. 2019. Second Edition. Routledge, pp. 805-817.
Borja J. and Castells M. Local and Global. London: Earthscan. 1997.
Castells M. The information age // Economy, society and culture. 1996. Vol. 1. Blackwell, Oxford.
Castells M. The rise of the network society. Blackwell, Oxford. 1996.
Castells M. Economy, society and culture: Network society and on the power of identity. Blackwell, Oxford. 1997.
Castells M. End of Millennium. Blackwell, Oxford. 1998.
Castells M. Materials for an exploratory theory of network society // The British Journal of Sociology. 2000. №51. Рр. 5-24. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-4446.2000.00005.x
Castells M. Informationalism, networks, and the network society: a theoretical blueprint. The network society: a cross-cultural perspective. UK: Edward Elgar Pub. 2004. Рр. 2-45. URL: http://socium.ge/downloads/komunikaciisteoria/eng/Castells%20Manuel%20The%20Network%20Society.pdf
Castells M. The Network Society: from Knowledge to Policy // M. Castells, G. Cardoso (eds.). The Network Society: From Knowledge to Policy. Washington (DC), 2005. Pр. 3-21.
Castells M. The Network Society Revisited // American Behavioral Scientist. 2023. №67(7), Pр. 940-946. DOI: https://doi.org/10.1177/00027642221092803
Craven P., Wellman B. The network city // Sociological inquiry, 1973. №43(3‐4). Pр. 57-88.
Derrida J. Of grammatology. Johns Hopkins University Press, Baltimore, MD. 1967.
Foucault M. The order of things: An archaeology of the human sciences. Pantheon Books, New York. 1996.
Inkelas A. What is sociology? Prentice-Hall, Englewood Cliffs. NJ. 1966. Pр. 234-237.
Laurillard D. Teaching as a design science: Building pedagogical patterns for learning and technology. Routledge. 2013.
Marginson S. The dream is over: The crisis of Clark Kerr’s California idea of higher education. University of California Press. 2016.
Marginson S. Globalisation and higher education: Theoretical insights for innovative research. In J. C. Shin & P. Teixeira (Eds.). Encyclopedia of International Higher Education Systems and Institutions. Springer. 2018.
Marx K. Capital: A critique of political economy, volume 1. International Publishers, New York. 1867.
Marx K., Engels F. The communist manifesto. International Publishers, New York. 1848.
Mazlish B. The Fourth Discontinuity: The Co-evolution of Men and Machines. New Haven, CT: Yale University Press. 1993.
Mokyr J. The Lever of Riches: Technological Creativity and Economic Progress. Oxford: Oxford University Press. 1990.
Morgan L. H. Ancient society. Henry Holt and Company. 1877.
Parsons T. The social system. Free Press, New York. 1964.
Selwyn N. Distrusting educational technology: Critical questions for changing times. Routledge. 2014.
Spencer H. First principles. Williams and Norgate, London. 1862.
Spengler O. The decline of the West. Knopf, New York. 1918.
Toffler A. The third wave. William Morrow, New York. 1980.
Toynbee A. J. A study of history. Oxford University Press, London. 1934-1961.
UNESCO. Education in a post-COVID world: Nine ideas for public action. 2021. Retrieved from URL: https://unesdoc.unesco.org
Van Dijk J. De Netwerkmaatschappij, Sociale Aspecten van Nieuwe Media, Derde, herziene druk, Houten / Diegem, Bohn, Stafleu Van Loghum 1991. P. 260.
Waller R. Networks and equity in higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2020. 17(14), 1-12.
Wallerstein I. The modern world-system I: Capitalist agriculture and the origins of the European world-economy in the sixteenth century. Academic Press, New York. 1974.
Williamson B., & Hogan A. Commercialisation and the pandemic: EdTech and global education policy. Educational Review. 2020. 73(4), 501-519.
