Простір міського парку як середовище прогулянкової практики

Анотація

Стаття присвячена аналізу простору міського парку як специфічного середовища втілення практик містян, як буденних, так і дозвіллєвих. На основі отриманих даних дослідження відвідувачів київського парку з’ясовано основні уявлення про зони паркового середовища як приємні/неприємні, безпечні/небезпечні, визначено найприйнятніші види активностей мешканців міста в парковому просторі. Особливо звернено увагу на такий вид практик як прогулянка, адже саме вона визначена найприйнятнішою з оцінок досліджуваних. Проаналізовано культурологічний, соціологічний та антропологічний аспекти прогулянки, її цінності та ролі в житті містянина. Описано парковий простір як складову життєвих практик міських мешканців, а також як простір реалізації проектів міських активістів.