РОЛЬ РИМСЬКОГО КЛУБУ В СТАНОВЛЕННІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Глобальні проблеми та кризи є реальністю сьогодення. Їх попередження, вирішення та зменшення впливу стосується не лише чинного покоління, але й майбутнього, оскільки всі повинні мати рівні можливості та права на доступ до користування ресурсами. Зважаючи на темпи розвитку різних сфер, ми бачимо, що людство має тенденцію до вичерпання ресурсів, і саме тому виникли ідеї розв'язання цих проблем координованими діями глобальної спільноти. Ці ідеї лежать в основі концепції сталого розвитку, яка сьогодні підтримується та впроваджується багатьма державами світу. Значний вплив на формування концепції сталого розвитку мала діяльність «Римського клубу». Мета статті розкрити роль «Римського клубу» у процесі становлення та розвитку концепції сталого розвитку. Для цього були використані методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу інформації. Діяльність «Римського клубу» розпочалася завдяки Ауреліо Печчеі (автора роботи «Людські якості»), який створив громадську організацію, що стала всесвітньо відомою завдяки серії доповідей про нагальні та глобальні проблеми людства. Зокрема, дослідження 1972-го року «Межі зростання» авторів Д.Х. та Д. Л. Медоузів описувало моделі світу в майбутньому та пропонувало рекомендації як уникнути катастрофічного розвитку подій. Публікація мала великий резонанс і, незважаючи на критику, започаткувала дискусію світового рівня. Згодом «Римський клуб» був залучений до обговорення проблем сталого розвитку в ООН. Результатом активної діяльності недержавної організації «Римський клуб» стало не тільки започаткування обговорення проблем сталого розвитку, а й створення ґрунтовної теоретичної та емпіричної бази для розвитку концепції сталого розвитку, впровадження практичних дій. Учасники клубу брали активну участь у розвитку сталого розвитку в своїх країнах. Таким чином, ця організація досягла свою мету – привернути увагу до глобальних проблем й створити план дій щодо їх вирішення.