ПАРАДИГМИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА РОЛЬ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР У СЕКТОРІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2524-2547-2025-72-09Ключові слова:
зелена енергія, теорія агентських відносин, державно-приватне партнерство, підприємництво, відновлювальна енергетика, інновації, стейкхолдериАнотація
У статті показано, як державно-приватне партнерство (ДПП) у сфері відновлюваних джерел енергії надає можливість державному та приватному секторам об’єднати ресурси та розділити ризики з метою реалізації проектів комунального масштабу, які в іншому випадку були б неможливими. ДПП не використовується в Україні в повній мірі, хоча в інших країнах про нього є документальні свідчення. Актуальність цього дослідження визначається необхідністю розширення технологій відновлюваних джерел енергії як основи сталого економічного розвитку. У цій статті аналізується роль державно-приватних партнерств (ДПП) у розвитку відновлюваної енергетики та зосереджується увага на взаємодії державних і приватних зусиль для прискорення переходу до сталого енергопостачання. За допомогою методології наративного огляду показано, що вдосконалення механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) може стимулювати розвиток підприємницьких структур у секторі відновлюваної енергетики шляхом об’єднання державних і приватних ресурсів для реалізації проектів, розподілу ризиків та прискорення їх реалізації. Основними результатами дослідження є визначення детермінованих особливостей розвитку проектів ДПП у сфері відновлюваних джерел енергії, систематизація основних моделей і механізмів реалізації ДПП у сфері відновлюваних джерел енергії. Дослідження також показує, як такі фактори, як прибутковість, зниження ризиків і вигідні політичні рамки, мотивують приватний сектор до участі. Низьковуглецеві, кліматично стійкі партнерства використовують більш інноваційні стратегії, залучають більше зацікавлених сторін, демонструють різні розподіли ризиків і більше зосереджуються на соціальній прийнятності, ніж більш традиційні моделі ДПП. На основі парадигми теорії агентства в статті представлено багатоетапну систему розподілу ризиків для ДПП, яку рекомендується застосовувати, зокрема, в Україні в умовах критичних пошкоджень інфраструктури, пов’язаних з війною.
Посилання
Casady, C., Cepparulo, A., & Giuriato, L. (2024). Public-private partnerships for low-carbon, climate-resilient infrastructure: Insights from the literature. Journal of Cleaner Production, 470, 143338. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2024.143338
Mundonde, J., & Makoni, P. L. (2025). Bridging the green infrastructure gap: Determinants of renewable energy PPP financing in emerging and developing economies. Sustainability, 17(20), 9072. https://doi.org/10.3390/su17209072
Chen, C., Yu, Y., Osei-Kyei, R., Chan, A. P. C., & Xu, J. (2019). Developing a project sustainability index for sustainable development in transnational public–private partnership projects. Sustainable Development, 27(6), 1034–1048. https://doi.org/10.1002/sd.1954
De Carvalho, L. (2018). Rethinking the continuum between public and private actors in electricity policy in the context of the UK energy transition. Czech Sociological Review, 54(6), 881–906. https://doi.org/10.13060/00380288.2018.54.6.434
Smith, J., & High, M. M. (2017). Exploring the anthropology of energy: Ethnography, energy and ethics. Energy Research & Social Science, 30, 1–6. https://doi.org/10.1016/j.erss.2017.06.027
Thomas, S., Richter, M., Lestari, W., Prabawaningtyas, S., Anggoro, Y., & Kuntoadji, I. (2018). Transdisciplinary research methods in community energy development and governance in Indonesia: Insights for sustainability science. Energy Research and Social Science, 45(June), 184-194. https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.06.021
Sanderink, L. (2020). Shattered frames in global energy governance: Exploring fragmented interpretations among renewable energy institutions. Energy Research & Social Science, 61, 101355. https://doi.org/10.1016/j.erss.2019.101355
Di Liddo, G., Rubino, A., & Somma, E. (2019). Determinants of PPP in infrastructure investments in MENA countries: a focus on energy. Journal of Industrial and Business Economics, 46(4), 523-580. https://doi.org/10.1007/s40812-019-00129-7
Fleta-Asin, J., & Munoz, F. (2021). Renewable energy public–private partnerships in developing countries: Determinants of private investment. Sustainable Development, 29(4), 653-670. https://doi.org/10.1002/sd.2165
Ugwu, M., Adewusi, A., & Nwokolo, N. (2024). The role of public private partnerships in building clean energy infrastructure in the United States and Nigeria. International Journal of Management & Entrepreneurship Research, 6(4). https://doi.org/10.51594/ijmer.v6i4.984
Chunling, L., Memon, J. A., Thanh, T. L., Ali, M., & Kirikkaleli, D. (2021). The impact of public-private partnership investment in energy and technological innovation on ecological footprint: The case of Pakistan. Sustainability, 13(18), 10085. https://doi.org/10.3390/su131810085
Adebayo, T. S. (2022). Renewable energy consumption and environmental sustainability in Canada: does political stability make a difference?. Environmental Science and Pollution Research, 29(40), 61307-61322. https://doi.org/10.1007/s11356-022-20008-4
Hossin, M. A., Alemzero, D., Abudu, H., Yin, S., Mu, L., & Panichakarn, B. (2024). Examining public private partnership investment in energy towards achieving sustainable development goal 7 for ASEAN region. Scientific Reports, 14, 16398. https://doi.org/10.1038/s41598-024-66800-9
Mammedov, A. (2025). Scientific and theoretical foundations of public-private partnership in the renewable energy sector. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 2(42), 125-135. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-2(42)-125-135
Kryshtal, H. (2025). Optimization of financing for renewable energy expansion projects in Ukraine. Management and Entrepreneurship: Trends of Development, 1(31), 17-26. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2025-1/31-02
Vovk, V. (2024). Mechanisms of state stimulation of public-private partnership for the implementation of waste-free technologies for biofuel production in Ukraine. Sustainable Economic Development, 2(49), 346-353. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-49-55
Sukhera, J. (2022). Narrative reviews: Flexible, rigorous, and practical. Journal of Graduate Medical Education, 14(4), 414-417. https://doi.org/10.4300/JGME-D-22-00480.1
Carbonara, N., & Pellegrino, R. (2020). The role of public private partnerships in fostering innovation. Construction Management and Economics, 38(2), 140-156. https://doi.org/10.1080/01446193.2019.1610184
Endo, K., Edelenbos, J., & Gianoli, A. (2022). Sustainable infrastructure: A systematic literature review on finance arrangements and governance modes. Public Works Management & Policy, 28(4), 443-475. https://doi.org/10.1177/1087724X221130284
Li, Z., & Wang, H. (2023). Exploring risk factors affecting sustainable outcomes of global public–private partnership (PPP) projects: A stakeholder perspective. Buildings, 13(9), 2140. https://doi.org/10.3390/buildings13092140
Odhiambo, K., Rambo, Ch., & Okelo, S. (2020). Market risk factors and performance of public private partnership renewable energy projects. International Journal of Research in Business and Social Science, 9(4), 366-376. https://doi.org/10.20525/ijrbs.v9i4.767
Othman, K., & Khallaf, R. (2022). A review of public-private partnerships for renewable energy projects in developing countries. Proceedings of International Structural Engineering and Construction, 9(1). https://doi.org/10.14455/ISEC.2022.9(1).ENR-01
La Cruz, G., Rabetino, R., & Kantola, R. (2022). Unveiling the shades of partnerships for the energy transition and sustainable development: Connecting public–private partnerships and emerging hybrid schemes. Sustainable Development, 30(5), 1370-1386. https://doi.org/10.1002/sd.2288
Owojori, O., & Erasmus, L. (2025). Public–private partnerships as catalysts for green infrastructure: a three-pronged analysis of economic, environmental, and institutional factors. Frontiers in Sustainable Cities, 7. https://doi.org/10.3389/frsc.2025.1591278
Fabre, A., & Straub, S. (2023). The impact of public-private partnerships (PPPs) in infrastructure, Health and Education. Journal of Economic Literature, 61 (2), 655–715. https://doi.org/10.1257/jel.20211607
Olando, S., Mwenda, M., Kikwatha, R., & Rambo, Ch. (2024). Effect of public private partnership financing structure on completion of geothermal energy development projects in Kenya. International Journal of Professional Business Review, 9(11), 1-21. https://doi.org/10.26668/businessreview/2024.v9i11.5048
Tipu, W., & Yousaf, T. (2022). Agency theory in public-private partnership projects. Administrative and Management Sciences Journal, 1(1), 71-78. https://doi.org/10.59365/amsj.1(1).2022.29
Clark, R., & Hakim, S. (2019). Public private partnerships: Construction, protection, and rehabilitation of critical infrastructure. Springer.
Liu, J., Love, P. E., Smith, J., Regan, M., & Davis, P. R. (2015). Life cycle critical success factors for public-private partnership infrastructure projects. Journal of Management in Engineering, 31(5), 04014073. https://doi.org/10.1061/(ASCE)ME.1943-5479.0000307
Smith, E., Umans, T., & Thomasson, A. (2018). Stages of PPP and principal–Agent conflicts: The Swedish water and sewerage sector. Public Performance & Management Review, 41(1), 100-129. https://doi.org/10.1080/15309576.2017.1368399
Cheng, L., & Cheung, A. W. (2021). Is there a dark side of managerial ability? Evidence from the use of derivatives and firm risk in China. Journal of Contemporary Accounting & Economics, 17(2), 100258. https://doi.org/10.1016/j.jcae.2021.100258
Shrestha, A., Tamošaitienė, J., Martek, I., Hosseini, M. R., & Edwards, D. J. (2019). A principal-agent theory perspective on PPP risk allocation. Sustainability, 11(22), 6455. https://doi.org/10.3390/su11226455
Lai, K., Heydari, M., & Xiaohu, Zh. (2020). Risk management in public-private partnerships. Routledge.
Ameyaw, E. E., & Chan, A. P. (2016). A fuzzy approach for the allocation of risks in public–private partnership water-infrastructure projects in developing countries. Journal of Infrastructure Systems, 22(3), 04016016. https://doi.org/10.1061/(ASCE)IS.1943-555X.0000297
Yu, Y., Chan, A. P., Chen, C., & Darko, A. (2018). Critical risk factors of transnational public–private partnership projects: Literature review. Journal of Infrastructure Systems, 24(1), 04017042. https://doi.org/10.1061/(ASCE)IS.1943-555X.0000405
Fouad, M., Matsumoto, Ch., Monteiro, R., Rial, I., & Sakrak, O. (2021). Mastering the Risky Business of Public-Private Partnerships in Infrastructure. International Monetary Fund.
Mazher, K. M., Chan, A. P. C., Choudhry, R. M., Zahoor, H., Edwards, D. J., Ghaithan, A. M., Mohammed, A., & Aziz, M. (2022). Identifying measures of effective risk management for public–private partnership infrastructure projects in developing countries. Sustainability, 14(21), 14149. https://doi.org/10.3390/su142114149
