ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІМАТИЧНОГО ФІНАНСУВАННЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2524-2547-2025-69-23Ключові слова:
кліматичні фінанси, кліматичне фінансування, інституційне забезпечення, методологія, методологічні підходи до дослідження кліматичного фінансуванняАнотація
В Україні сьогодні бракує як самих проектів, так і відсутній комплексний механізм державної, насамперед, фінансової підтримки проектів, що мають протидіяти змінам клімату, пом’якшенню їхніх негативних наслідків та адаптації до таких змін, а ринкові механізми в цій сфері перебувають на початковій стадії становлення. Існують численні інституційні проблеми стримування таких проектів. Актуальність теми полягає в тому, що з огляду на недосконалість інституційного забезпечення кліматичного фінансування загалом та його складників необхідно визначити, на що і яким чином слід звертати увагу в дослідженні цього питання.
Метою роботи є визначення методологічних підходів до дослідження інституційного забезпечення кліматичного фінансування. З огляду на це визначені і реалізовані такі завдання дослідження: уточнити сутність і різновиди кліматичного фінансування; визначити чинники і принципи кліматичного фінансування; з’ясувати місце і роль інституційного забезпечення в кліматичному фінансуванні; уточнити методологічні підходи до дослідження інституційного забезпечення кліматичного фінансування; обґрунтувати методологію формування інституційного забезпечення кліматичного фінансування; визначити методологічні засади оцінки ефективності інституційного забезпечення кліматичного фінансування. Об’єктом дослідження є світовий ринок кліматичного фінансування. Застосовано системний підхід, монографічний та історичний методи, методи компаративного й експертного аналізу. Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та науково-методичні підходи функціонування кліматичних фінансів.
Визначена значущість і наведено методологічні підходи до дослідження інституційного забезпечення кліматичного фінансування, визначені їхні складові, методичний арсенал для вирішення зазначених проблем. Результати дослідження можуть бути використані для формування інституційного забезпечення кліматичного фінансування.
Посилання
Barrett, S. (2022). 20 years of adaptation finance: Taking stock of origins, destinations, and determinants of allocation. In Handbook of international climate finance (pp. 187–212). Cheltenham: Edward Elgar. doi: https://doi.org/10.4337/9781784715656.00015
Bhandary, R. R., Gallagher, K. S., & Zhang, F. (2021). Climate finance policy in practice: A review of the evidence. Climate Policy, 21(4), 529–545. doi: https://doi.org/10.1080/14693062.2020.1871313
Chapagain, D., et al. (2020). Climate change adaptation costs in developing countries: Insights from existing estimates. Climate and Development, 12(10), 934–942. doi: https://doi.org/10.1080/17565529.2020.1711698
Delina, L. (2017). Multilateral development banking in a fragmented climate system: Shifting priorities in energy finance at the Asian Development Bank. International Environmental Agreements: Politics, Law and Economics. doi: https://doi.org/10.1007/s10784–016–9344–7
Doshi, D., & Garschagen, M. (2020). Understanding adaptation finance allocation: Which factors enable or constrain vulnerable countries to access funding? Sustainability. doi: https://doi.org/10.3390/su12104308
Glemarec, Y. (2011). Stimulating Climate Finance: A Guide to Strategic and Financial Solutions for Supporting Environmentally Sound, Low-Carbon, and Climate-Resilient Development. UNDP, New York. Retrieved from https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/publications/UNDP-Catalysing_Dec2011.pdf
Iizumi, T., Shen, Z., Furuya, J., Koizumi, T., Furuhashi, G., Kim, W., & Nishimori, M. (2020). Climate change adaptation cost and residual damage to global crop production. Climate Research, 80(3), 203–218. doi: https://doi.org/10.3354/cr01605
Lamperti, F., Bosetti, V., Roventini, A., Tavoni, M., & Treibich, T. (2021). Three green financial policies to address climate risks. LEM Working Paper Series, 2021/05. Scuola Superiore Sant'Anna, Laboratory of Economics and Management (LEM), Pisa. Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/243501/1/2021-05.pdf
Nachmany, M., et al. (2014). The GLOBE Climate Legislation Study: A Review of Climate Change Legislation in 66 Countries (4th ed.). London: GLOBE International and the Grantham Research Institute. Retrieved from https://www.lse.ac.uk/granthaminstitute/wp-content/uploads/2014/03/Globe2014.pdf
Newman, R., & Noy, I. (2023). The global costs of extreme weather that are attributable to climate change. Nature Communications, 14(1), 6103. doi: https://doi.org/10.1038/s41467-023-41888-1
Osborn, D., Cutter, A., & Ullah, F. (2015). Universal Sustainable Development Goals: Understanding for Developed Countries. Stakeholders Forum. Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/1684SF_SDG_Universality_Report_May_2015.pdf
Pinko, N., & Pastor, A. O. (2023). Emissions Accounting in Managed Coal Phaseout Finance: Consultation Brief. Climate Policy Initiative. Retrieved from https://www.climatepolicyinitiative.org/wp-content/uploads/2023/03/Emissions-Accounting-in-Managed-Coal-Phaseout-Finance.pdf
Stadelmann, M., Persson, Å., Ratajczak-Juszko, I., & Michaelowa, A. (2014). Equity and cost-effectiveness of multilateral adaptation finance: Are they friends or foes? International Environmental Agreements. doi: https://doi.org/10.1007/s10784-013-9206-5
Tara, K., Saumya, S., & Kumar, R. (2015). Green banking for environmental management: A paradigm shift. Current World Environment, 10. Retrieved from http://www.cwejournal.org/vol10no3/green-banking-for-environmental-management-a-paradigm-shift/
Venner, K., Lamarca, M., & Olazabal, M. (2024). The multi-scalar inequities of climate adaptation finance: A critical review. Current Climate Change Reports. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/380816675_The_Multi-Scalar_Inequities_of_Climate_Adaptation_Finance_A_Critical_Review
Zhang, X., & Li, J. (2021). Credit and market risks measurement in carbon financing for Chinese banks. Energy Economics, 76, 549–557. doi: https://doi.org/10.1016/j.eneco.2018.10.036
Bondarevska, K. V. (2020). Institutional support for social security in the labor market: foreign experience and domestic realities. The Problems of Economy, 2(44), 382–388. doi: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-382-388 (in Ukrainian)
Krasnova, I. V., Prymostka, L. O., & Shevaldina, V. H. (2021). Financial innovations in managing climate risks. German International Journal of Modern Science, 11, 22–26. Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/36430 (in Ukrainian)
Maksymova, I. (2024). The global economy in the context of climate change. Scientific Bulletin of the International Association of Scientists, 3(3). doi: https://doi.org/10.56197/2786-5827/2024-3-3-1 (in Ukrainian)
Tykhomirova, Y. (2023). Climate disinformation: interpretation and related concepts. International Relations: Social Communications and Regional Studies, 3, 244–260. Retrieved from https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/347/323 (in Ukrainian)
