Стратегія розумної спеціалізації для України

Анотація

У статті розглядаються історія та теоретичні витоки концепції стратегій розумної спеціалізацій, її зв’язок з іншими концепціями та стратегіями, нормативна база та практика її впровадження в Європейському Союзі. Обґрунтовується доцільність розробки та впровадження стратегії розумних спеціалізацій для України, аналізується поточний стан та перспективи. Також розглянуто наявний іноземний досвід проектування економічної та науково-технічної політики для подальшої адаптації в Україні. Сформовано орієнтири імплементації саме європейського досвіду – «Стратегії розумної спеціалізації» (СРС), її витокам та інструментарію відповідно до стратегічних цілей євроінтеграції. Проаналізовано євроінтеграційні прагнення України та вже діючи угоди про асоціацію та створення поглибленої зони вільної торгівлі. Основними рушійними силами та стимулами розвитку СРС визначено втрату традиційних ринків та розрив сталих коопераційних зв’язків з РФ; пасивну позицію держави, яка може призвести до фактичного нав’язування низькотехнологічних спеціалізацій; створення профільних регіональних кластерів та широке застосування інструменту державно-приватного партнерства; необхідність активного використання усіх повноважень статусу асоційованого члена Горизонт 2020 для доступу до інструментів проектування та впровадження СРС в Україні.