Особливості потоків вимушених міграцій українців в статусі тимчасового захисту в країнах ЄС (кейс Румунія)

Анотація

У статті розглядаються особливості формування та розвитку потоків вимушених українських мігрантів у статусі тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу, зокрема на прикладі Румунії. Досліджено нормативно-правові передумови застосування механізму тимчасового захисту та проведено його порівняння з інститутом біженства, що дало змогу окреслити відмінності у правовому статусі та соціальних наслідках для переміщених осіб. На основі статистичних матеріалів проаналізовано динаміку чисельності українських громадян, які скористалися цим механізмом, а також їхню статево-вікову структуру. Показано, що у перші роки війни переважали жінки та діти, тоді як у 2023–2024 рр. зросла частка осіб працездатного віку, що свідчить про трансформацію характеру міграції від переважно гуманітарної до соціально-економічної. Встановлено, що такий зсув має суттєві демографічні наслідки для України: відтік жінок репродуктивного віку та дітей призводить до зниження рівня народжуваності й посилює ризики демографічного спаду, тоді як міграція працездатного населення ускладнює перспективи відновлення трудового потенціалу.

Розкрито специфіку румунської моделі реагування на військові дії в Україні, яка поєднує елементи екстреної гуманітарної допомоги із заходами соціальної інтеграції та підтримки доступу на ринок праці. Виявлено, що тимчасовий захист українських громадян у країнах ЄС виступає не лише інструментом швидкого реагування на гуманітарну кризу, а й чинником глибших соціально-економічних та демографічних змін. Розглянуто територіальні особливості розселення українців в різних районах Румунії. Подальші наукові дослідження планується спрямувати на порівняльний аналіз досвіду інших держав Європейського Союзу з метою вироблення узагальнених висновків і практичних рекомендацій для української та європейської міграційної політики.