Вплив ЗМІ на динаміку соціальних конфліктів

Анотація

У статті досліджуються особливості впливу засобів масової інформації на динаміку соціального конфлікту. Розглянуто головні етапи розвитку конфлікту, починаючи від виникнення напруги, зародження суперечностей, ескалації протистояння. Встановлено, що ЗМІ здатні впливати на розвиток соціального конфлікту на кожному етапі та можуть інформувати громадськість про соціальне протистояння й виступати підбурювачами або учасниками конфлікту. Зазначено, шо на латентному етапі соціального конфлікту повідомлення ЗМІ формують уявлення про певні соціальні групи та інститути; на стадії протистояння повідомлення ЗМІ, в яких наявна «мова ворожнечі», здатні призвести до ескалації та перетворити медіа на суб’єктів конфлікту. Акцентується увага на поширенні ЗМІ стереотипів про суб’єктів конфліктної взаємодії, що впливає на подальший розвиток протистояння. На прикладі конфлікту в Руанді простежено вплив ЗМІ на ескалацію озброєного протистояння. Встановлено, що у своїх матеріалах ЗМІ використовують «мову ворожнечі». Простежено вплив ЗМІ на динаміку соціального конфлікту без його подальшої ескалації на прикладі релігійного протистояння. Зазначено, що в межах проекту «Медіачек» здійснюється експертиза журналістських матеріалів, які перевіряються на відповідність професійним стандартам та дотримання законодавства. Розглянуто стереотипи, некоректні висловлювання в повідомленнях ЗМІ при висвітленні подій за участі внутрішньо переміщених осіб в Україні. Встановлено головні проблеми, що виникають при висвітленні конфлікту в ЗМІ. Доведено, що ЗМІ виступають потужною силою, здатною попереджати, загострювати, регулювати різні види конфліктів. Наголошується на тому, що принципи «журналістики миру» містять положення теорії конфлікту. Зазначено, що в Україні проводиться низка заходів та досліджень, спрямованих на уникнення впливу ЗМІ на загострення конфліктної взаємодії. Встановлено, що використання принципів толерантності, журналістських стандартів і етики, положень «журналістики миру» сприятиме налагодженню суспільних відносин, зменшенню стереотипних уявлень та запобігатиме використанню «мови ворожнечі».