Оцінка точності радіометричних кореляційно-екстремальних систем навігації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2311-0872-2021-34-01

Ключові слова:

радіометричний приймач міліметрового діапазону хвиль, радіометричне зображення

Анотація

Актуальність: Використання в системах навігації літальних апаратів пасивних матричних радіометричних датчиків міліметрового діапазону хвиль, що дозволяють формувати радіометричне зображення наземного об'єкта навігації в умовах високошвидкісного польоту літальних апаратів, є одним з ефективних шляхів забезпечення високої точності вимірювання координат об'єктів і веде до підвищення ймовірності місцезнаходження літальних апаратів [1]. В роботі [2] отримано аналітичні співвідношення і зроблені кількісні оцінки точності визначення місцезнаходження літальних апаратів, оснащеного матричної радіометричної системою навігації. Показано, що застосування матричних радіометричних датчиків дозволяє реалізувати необхідні високі (до одиниць – десятків метрів) точності визначення місцезнаходження високошвидкісних літальних апаратів.

Мета роботи: Метою даної статті є розробка способу підвищення точності радіометричної кореляційно - екстремальної системи на основі застосування матричного радіометричного приймача міліметрового діапазону з ущільненням каналів.

Матеріали та методи: У даній роботі використаний метод лінійного ущільнення з поділом каналів за формою сигналів з використанням ортогональних функцій Уолша. У цьому випадку чутливість по кожному каналу відповідає чутливості модуляційного радіометра, а в порівнянні з чутливістю компенсаційного радіометра падає приблизно в два рази. З урахуванням ортонормальности функцій Уолша сигнал на виході кожного каналу пропорційний інтенсивності (потужності) сигналу на вході цього каналу.

Результати: У даній роботі показано, що оптимальним є кількість поєднуваних каналів кратне 2k-1. Аналіз результатів проведених розрахунків свідчить, що об'єднання 64 каналів на один підсилювально-перетворювальний тракт призводить до зростання міжканальних перешкод і, як наслідок до погіршення чутливості кожного каналу.

Висновки: Доцільно в даному випадку обмеження кількості каналів, що ущільняються на один підсилювально-перетворювальний тракт. Так, при об'єднанні 16 каналів на один тракт, чутливість кожного каналу залишається досить високою: близько 1 К – для супергетеродинного радіометричного приймача, і значно менше 1 К – для радіометричного приймача прямого підсилення. У цьому випадку кількість підсилювально-перетворювальних трактів при загальній кількості каналів в матриці 64, дорівнює чотирьом.

Біографії авторів

  • автор В. М. Биков, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

  • автор Г. Ю. Мірошник, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    пл. Свободы 4, г. Харьков, 61022, Украина

  • автор Т. В. Мірошник, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

Завантаження

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Оцінка точності радіометричних кореляційно-екстремальних систем навігації. (2021). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Радіофізика та електроніка», 34, 7-13. https://doi.org/10.26565/2311-0872-2021-34-01

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають