Математична модель локального нагрівання підшкірних шарів біологічних тканин лазерним випромінюванням

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2311-0872-2018-29-06

Ключові слова:

Лазер, випромінювання, біологічна тканина, нагрівання, розмір, постійна часу

Анотація

Актуальність. Дія лазерного випромінювання на біологічні тканини використовується в медицині для діагностики та при лікуванні багатьох хвороб. Тому необхідно знати процеси, які відбуваються при цьому. Вони вивчаються давно, але не все відомо і зараз. Проблема взаємодії лазерного випромінювання з біологічними мішенями є актуальною.

Мета роботи. Вивчення теплових процесів в шкірі і підшкірних шарах при нагріванні лазерним випромінюванням, яке вводиться в тканину світловодом.

Матеріали та методи. Досліджено математичну модель процесу нагрівання області всередині біологічної тканини безперервним і імпульсним лазерним випромінюванням. Випромінювання вводиться в тканину за допомогою світловода. Використано рівняння теплопровідності в сферичних координатах з внутрішніми джерелами тепла. Враховується відведення тепла від області нагрівання теплопровідністю тканини і потоком крові.

Результати.Досліджено режими нагрівання біологічної тканини безперервним лазерним випромінюванням, поодинокими імпульсами випромінювання і серією імпульсів випромінювання. Визначено розміри нагрітої області, час встановлення і спаду температури. Розміри області нагрівання визначаються діаметром світловода, глибиною проникнення випромінювання в тканину і швидкістю поширення тепла в тканині. Теплова постійна часу процесу становить кілька хвилин. Після закінчення дії імпульсу випромінювання з такою ж швидкістю тканина остигає.

Висновки. Для створення малої локальної області нагрівання необхідно використовувати лазерне випромінювання синьої або зеленої частини спектру. Це випромінювання проникає в біологічну тканину на глибину кілька міліметрів. Для створення великих областей нагрівання потрібно використовувати випромінювання ближньої інфрачервоної області спектра, де глибина проникнення випромінювання в тканину становить кілька десятків міліметрів. Нагрівання імпульсно-модульованим випромінюванням відрізняється від нагрівання постійною потужністю тільки при періоді повторення імпульсів понад 1 хвилину. Тоді за час між імпульсами тканина остигає. Середня (згладжена) температура нагрівання така ж, як при нагріванні безперервним випромінюванням.

Біографії авторів

  • автор N. G. Kokodii, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    Україна, 61022, м. Харків, м. Свободи,4

  • автор A. M. Korobov, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    Україна, 61022, м. Харків, м. Свободи,4

  • автор N. V. Sheykina, афіліація Національний фармацевтичний університет

    Україна, 61022, г. Харьков, вул. Пушкінська, 53

Посилання

Smithies DJ, Butler PH. Modelling the distribution of laser light in port-wine stains with the Monte Carlo method. Physics in Medicine and Biology. 1995;40:701-733.

Seteikin AIu. Model rascheta temperaturnykh polei, voznikaiushchikh pri vozdeistvii lazernogo izlucheniia na mnogosloinuiu biotkan [Model for calculating temperature fields arising from the action of laser radiation on a multilayer biological tissue]. Opticheskii zhurnal. 2005;72(7):42-47. [in Russian].

Pushkareva A. Metody matematicheskogo modelirovaniia v optike biotkani: uchebnoe posobie [Methods of mathematical modeling in optics of biological tissue: a tutorial]. SPb: SPbGUITMO; 2008. 103 s. [in Russian].

Astafeva LG, Zheltov GI, Rubanov AS. Modelirovanie protcessa nagreva sosudov krovi lazernym izlucheniem [Modeling the process of heating blood vessels by laser radiation]. Optika i spektroskopiia. 2001;90(2):287-292. [in Russian].

Lykov AV. Teoriia teploprovodnosti [Heat conduction theory]. M.: Vysshaia shkola; 1967. 600 s. [in Russian].

Завантаження

Опубліковано

2019-12-23

Як цитувати

Математична модель локального нагрівання підшкірних шарів біологічних тканин лазерним випромінюванням. (2019). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Радіофізика та електроніка», 29, 43-49. https://doi.org/10.26565/2311-0872-2018-29-06

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають