Форми відреагування особистості українських психотерапевтів на факт повномасштабної війни в Україні: «Хто я в різних соціальних контекстах?»
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-1249-2026-25-08Ключові слова:
війна, ідентичність, саморепрезентація, самоцінність, арт-терапія, хронічний стрес, гештальт-терапія, психологічна адаптаціяАнотація
Вступ. Повномасштабна війна в Україні є тривалим стресовим контекстом, що може змінювати способи самопрезентації та переживання ідентичності. Для психології та психотерапії важливо емпірично фіксувати, як воєнна реальність відображається в образі «Я» навіть тоді, коли вона не проговорюється прямо. Мета. Дослідити форми відреагування на інтегральний стресовий фактор «війни» через арт-саморепрезентацію «Хто я в різних соціальних контекстах?». Методи. Змішаний дизайн. Учасники (N=120; травень 2025) у великій гештальт-групі виконували вправу «витинанка» з текстовими/символічними самовизначеннями. Матеріали кодували за 41 параметром; застосовано описову статистику, χ² Пірсона, кореляції Спірмена з контролем множинних порівнянь (FDR), а також кластеризацію k-modes. Розраховано інтегральний індекс самоцінності (0–5). На завершальному етапі таблиці результатів проаналізовано ChatGPT-5 для виокремлення форм відреагування (отримано 7 гіпотез для подальшого обговорення). Результати. Тему війни прямо згадали 6,7%, особисту дотичність — 11,7%; у 91% робіт був текст. Середній індекс самоцінності: M=2,85 (SD≈1,56), медіана=3. Згадка війни не пов’язувалася зі зниженням самоцінності, але асоціювалася з більшою тривогою щодо майбутнього (r≈0,43; p≈0,004). Висновки. Арт-саморепрезентація виявляє відмінності між інтеграцією та уникненням воєнної тематики в ідентичності й підкреслює значення емоційної складності для розуміння адаптації в умовах хронічного стресу.
Посилання
Archer, J. (1989). Gender roles as developmental pathways. British Journal of Social Psychology, 28(3), 173–183.
Baumeister, R. F., & Leary, M. R. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117(3), 497–529.
Barrett, L. F., & Bliss-Moreau, E. (2009). Affect as a psychological primitive. Advances in Experimental Social Psychology, 41, 167–218.
Blanchflower, D. G., & Bryson, A. (2024). The gender well-being gap. Social Indicators Research, 173(3), 1–45. https://doi.org/10.1007/s11205-024-03334-7
Branden, N. (1994). The six pillars of self-esteem. Bantam.
Calhoun, L. G., & Tedeschi, R. G. (2006). The foundations of posttraumatic growth: An expanded framework. In L. G. Calhoun & R. G. Tedeschi (Eds.), Handbook of posttraumatic growth (pp. 1–23). Lawrence Erlbaum Associates.
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R. J., & Griffin, S. (1985). The Satisfaction With Life Scale. Journal of Personality Assessment, 49(1), 71–75. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4901_13
Dürckheim, K. (1992). Hara: The vital center of man. Inner Traditions.
Ehlers, A., & Clark, D. M. (2000). A cognitive model of posttraumatic stress disorder. Behaviour Research and Therapy, 38(4), 319–345. https://doi.org/10.1016/S0005-7967(99)00123-0
Erikson, E. H. (1968). Identity: Youth and crisis. W. W. Norton.
Esposito, G., et al. (2024). Gendered patterns of care and agency in crisis contexts. [Соціально-психологічна стаття про гендерні ролі].
Fischer, A. H. (2016). Gender and emotion: Social psychological perspectives. In L. F. Barrett, M. Lewis, & J. M. Haviland-Jones (Eds.), Handbook of emotions (3rd ed.). Guilford Press.
Foa, E. B., Steketee, G., & Rothbaum, B. O. (1992). Behavioral/cognitive conceptualizations of post-traumatic stress disorder. Behavior Therapy, 23(2), 169–193. https://doi.org/10.1016/S0005-7894(05)80320-7
Frankl, V. (1990). Людина в пошуках справжнього сенсу [Man’s search for meaning] (укр. вид.).
Freud, A. (1936/1993). The ego and the mechanisms of defence. Karnac.
Freud, S. (1900/1953). The interpretation of dreams. In J. Strachey (Ed. & Trans.), The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud (Vols. 4–5). Hogarth Press.
Freud, S. (1926/1996). Inhibitions, symptoms and anxiety. Hogarth Press.
Gecas, V. (1982). The self-concept. Annual Review of Sociology, 8, 1–33. https://doi.org/10.1146/annurev.so.08.080182.000245
Helgeson, V. S. (1994). Relation of agency and communion to well-being: Evidence and potential explanations. Psychological Bulletin, 116(3), 412–428. https://doi.org/10.1037/0033-2909.116.3.412
Herman, J. (1992). Trauma and recovery. Basic Books.
James, W. (1890). The principles of psychology. Henry Holt and Company.
Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Towards a new psychology of trauma. Free Press.
Jaspers, K. (1932/1994). Вопрос о виновности / Philosophy [екзистенційні межові ситуації].
Jung, C. G. (1951). Aion: Researches into the phenomenology of the self. Routledge.
Kroger, J. (2007). Identity development: Adolescence through adulthood (2nd ed.). Sage.
Langer, E. J. (1975). The illusion of control. Journal of Personality and Social Psychology, 32(2), 311–328. https://doi.org/10.1037/0022-3514.32.2.311
Lusebrink, V. B. (2010). Art therapy and the expressive therapies continuum: Implications for brain structures and functions. Art Therapy, 27(4), 168–177. https://doi.org/10.1080/07421656.2010.10129380
Malchiodi, C. A. (2012). Handbook of art therapy (2nd ed.). Guilford Press.
Maslow, A. H. (1997). Мотивация и личность [Motivation and personality] (рос. / укр. переклад класичної праці).
Miller, A. S., & Stark, R. (2002). Gender and religiousness: Can socialization explanations be saved? American Journal of Sociology, 107(6), 1399–1423. https://doi.org/10.1086/342557
Moon, B. L. (2010). Art-based group therapy: Theory and practice. Charles C Thomas Publisher.
Mruk, C. J. (2006). Self-esteem research, theory, and practice. Springer.
Прем’як, O. (2018). Письмо як спосіб опрацювання травматичного досвіду. Психологія і суспільство, (3 4), 112–121.
Rogers, C. (1951). Client-centered therapy. Houghton Mifflin.
Rogers, C. (1994). Становление личности [On becoming a person] (рос. / укр. вид.).
Rosenberg, M. (1965). Society and the adolescent self-image. Princeton University Press.
Rubin, J. A. (2005). Child art therapy. Wiley.
Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
Schwarzer, R. (2024). Stress, resilience, and coping resources in the context of war, terror, and migration. Current Opinion in Behavioral Sciences, 57, 101393. https://doi.org/10.1016/j.cobeha.2024.101393
Selezniova, M., et al. (2023). Копінг-стратегії українців в умовах війни. [Український психологічний журнал].
Seligman, M. E. P. (2011). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Free Press.
Stelter, M., Zupanic, M., Taetz-Harrer, A., Nitsche, J., Büssing, A., & Ehlers, J. P. (2025). The impact of the war in Ukraine on the well-being of German medical students: A mixed-methods study. Scientific Reports, 15(1), Article 28646. https://doi.org/10.1038/s41598-025-86861-8
Tajfel, H., & Turner, J. C. (1986). The social identity theory of intergroup behavior. In S. Worchel & W. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7–24). Nelson-Hall.
Taylor, G. J. (1997). Psychosomatic medicine and contemporary psychoanalysis. International Universities Press.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (1995). Trauma and transformation: Growing in the aftermath of suffering. Sage.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1501_01
Van der Kolk, B. A. (2014). The body keeps the score: Brain, mind, and body in the healing of trauma. Viking.
Van der Meer, A. L. H., et al. (2019). Fine motor skills and self-regulation. [Нейропсихологічна стаття про моторику та емоційну регуляцію].
Василюк, Ф. (1984). Психология переживания. Издательство Московского государственного университета.
Yalom, I. D., & Leszcz, M. (2020). The theory and practice of group psychotherapy (6th ed.). Basic Books.
Erikson, E. H. (1975). Life history and the historical moment. W. W. Norton.
Москаленко, В. В. (2023). Теоретико-методологічні засади дослідження динаміки ідентичності особистості у зміненій ситуації (структурно-функціональний аналіз). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Шелюг, O. A. (2014). Багатовимірність феномену посттравматичного росту: Біологічний, психологічний та соціокультурний складники особистісних трансформацій. Психологія і особистість, 1(5), 112–129. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2014.1.148873
Berman, S., Montgomery, M., & Ratner, K. (2020). Trauma and identity: A reciprocal relationship? Journal of Adolescence, 79, 275–278. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2020.01.018
Christopher, M. (2004). A broader view of trauma: A biopsychosocial-evolutionary view of the role of the traumatic stress response in the emergence of pathology and/or growth. Clinical Psychology Review, 24(1), 75–98. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2003.12.003
Dekel, S., Ein-Dor, T., & Solomon, Z. (2012). Posttraumatic growth and posttraumatic distress: A longitudinal study. Psychological Trauma: Theory, Research, and Policy, 4(1), 94–101. https://doi.org/10.1037/a0021865
Joseph, S., & Linley, P. A. (2006). Growth following adversity: Theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clinical Psychology Review, 26(8), 1041–1053. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2005.12.006
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1501_01
Filts, A., & Lyzak, O. (2012). On the definition of psychotherapy and its methodological grounding. International Journal of Psychotherapy, 16(3), 56–64
