КРОС-культурна адаптація та валідизація україномовної версії шкали труднощів емоційної регуляції DERS: апробація у хворих підлітків на нервову анорексію та їх батьків/опікунів
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-21-05Ключові слова:
Ключові слова: емоційна регуляція, DERS, крос-культуральна адаптація, нервова анорексія, родина пацієнтаАнотація
Актуальність: Порушення емоційної регуляції часто визначається при різних психічних розладах та виявляє високу коморбідність між ними. Наявність порушення емоційної регуляції можна оцінити за допомогою різних інструментів, однак найбільш популярною є шкала труднощів емоційної регуляції (DERS), що застосовується для оцінки порушення емоційної регуляції в різних групах населення, охоплюючи дорослих та підлітків, широко застосовується як у наукових дослідженнях, так і в клінічній практиці.
Мета дослідження: створення україномовної версії шкали труднощів емоційної регуляції (DERS) та її крос-культурну адаптацію серед підлітків та дорослих, з оцінкою валідності та апробацією у хворих на нервову анорексію та їх батьків/опікунів.
Методи: У дослідження було включено 58 підлітків хворих на нервову анорексією та 97 їх батьків/опікунів, які склали основні групи дослідження, а також 50 здорових підлітків та 89 їх батьків/опікунів в якості групи контролю. Для валідизації використано повну версію шкали труднощів емоційної регуляції DERS на 36 запитань. Дослідження виконувалося з дотриманням основних біоетичних норм. Усі пацієнти надали згоду на участь в дослідженні, після чого було проведено повне клінічне обстеження: зібрані демографічні дані та проведено скринінг для виявлення порушення емоційної регуляції за шкалою DERS. Статистичний аналіз проведено за допомогою програми IBM SPSS23.
Результати: Аналіз отриманих даних засвідчив високу надійність та валідність україномовної версії шкали труднощів емоційної регуляції DERS для скринінгу порушень емоційної регуляції. Підрахунки коефіцієнта α-Кронбаха за результатами тесту та ретесту (через 14 днів) підтвердили внутрішню узгодженість DERS (0,7 та 0,7 відповідно). Визначено внутрішньокласовий коефіцієнт кореляції, який становив 0,976 (р<0,05) для підлітків та 0,987(p>0,05) для дорослих. Парний t-критерій Стьюдента не виявив суттєвих відмінностей між групами тест-ретест (p>0,05). У подальшому дослідження з апробації шкали DERS проведено на підлітках хворих нервовою анорексією та їх батьків/опікунів. Отримані нами результати опитування за DERS показали значимо вищі показники за загальною оцінкою DERS у хворих на нервову анорексію (143.70±11.170 ) та їх батьків/опікунів (141.85±11.006) порівняно зі здоровими підлітками (54,23 ±6,01) та їх батькам/опікунами (47,61 ±7,87) групи контролю, p<0,0001, що свідчить про високий рівень порушення емоційної регуляції у хворих на нервову анорексію та їх батьків/опікунів.
Висновки: Створено україномовну версію шкали труднощів емоційної регуляції DERS та проведено її крос-культурну адаптацію для подальшого використання в україномовній популяції. Україномовна версія шкали DERS має достатній рівень надійності, що дозволяє використовувати її з науковою метою та в клінічній практиці


