Попередження інсульту як психологічна проблема
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-5675-2022-20-05Ключові слова:
психосоматичні захворювання, інсульт, превенція інсульту, психологічні тригери інсульту, психопрофілактика, психокорекціяАнотація
У статті представлено огляд досліджень психологічних факторів інсульту. Визначено, що схильність до інсульту формується такими психологічними якостями: висока емоційність, тривожність, внутрішньоособистісний конфлікт, знижена стресостійкість, труднощі соціально-психологічної адаптації. Зазначено 2 особистісні психотипи (А і В), яким приписується підвищений ризик захворювання на інсульт: 1) екстраверти, із швидким темпом реакцій та емоційною збудливістю, конкурентністю, потягом до досягнень, конфліктністю та постійним відчуттям цейтноту, імпульсивні, егоцентричні, ситуативно тривожні; 2) інтроверти, емоційно неврівноважені, із мінливим характером та схильністю до зниженого настрою, тривожні та схильні до депресії, невпевнені у собі. На основі аналізу даних наголошується на необхідності навчання ефективним методам подолання стресу та зниження тривожності, підвищення рівня комунікативної компетентності та навчання ефективним способам подолання конфліктів, володіння методам емоційної саморегуляції задля профілактики інсульту.


