МЕТАМОРФОЗИ СУБ'ЄКТА: ОТ / ПІСЛЯ COGITO ДО / ПІСЛЯ LIBIDO
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2017-56-2Ключові слова:
суб’єкт cogito, суб’єкт libido, Інший, кіберполітікаАнотація
У статті проблематизуються трансформації суб’єкта: від раціонального (суб’єкт cogito) до бажаючого (суб’єкт libido). Проблема меж суб’єкта і можливості їх подолання піддається аналізові в площині протиставлення раціонального і тілесного, бажання і насолоди. Поставлена задача вирішується шляхом просування від перцепту до концепту на матеріалі кінематографа (образ мухи Д. Кроненберга) і літератури (образ неолюдини М. Уельбека). Формування суб’єкта безпосередньо пов’язане із заданим Просвітництвом фундаментальним розривом між чуттєвим і розумовим, людським і тваринним, культурним і природним, варварським і цивілізованим. Трансформацію суб’єкта представлено у контексті розвитку капіталістичних відносин від біополітики до кіберполітики. Стверджується, що бажаючий суб’єкт конституюється у потоці нескінченної трансформації, становлення іншим, модифікації. Суб’єкт cogito досягає своєї межі у насильницькій чуттєвості, що є байдужою до іншого, а суб’єкт libido розчиняється у безособовому кореневі капіталу.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


3.gif)



