ПОЕЗІЯ ЯК ПРОТИЛЕЖНІСТЬ ТЕХНІКИ І ПОВСЯКДЕННОЇ МОВИ У ФУНДАМЕНТАЛЬНІЙ ОНТОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Д. В. Селищева

Ключові слова:

поезія, поетичний акт, буденність, екзистенція, постав, техніка

Анотація

У статті досліджується поняття поезії в філософії Мартіна Гайдеґґера. Під поезією розуміється «спосіб розкриття утаєності» (Гайдеґґер), що концептуалізується в опозиції до техніки та буденної мови. Техніка розглядається як спосіб розкриття утаєності шляхом постачання у наявність («Питання про техніку»). Для прояснення поняття буденної мови проводиться аналіз концепту буденності, який представлено у роботі Андрія Юрійовича Лустенко. Для Гайдеґґера поезія – це сутність мови та мистецтва, екзистенціал. Виявилося, що не поезія є чимось винятковим, а непоетична мова не завжди була можливою: вона з’явилася внаслідок зміни способу виявлення істини, а також відношення до знаку. У якості висновка стосовно філософії поезії-техніки Гайдеґґера постулюється необхідність опозиції поезії та історичного руху думки, яку встановлено відноситися до способів виявлення істини так чи інакше: вказуючи або означаючи, у красі або інформації, бачачи для себе місце в цілості буття або виставляючи перед собою (суб’єктом) цілі (об’єкти).

Завантаження

Опубліковано

2016-12-14

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

ПОЕЗІЯ ЯК ПРОТИЛЕЖНІСТЬ ТЕХНІКИ І ПОВСЯКДЕННОЇ МОВИ У ФУНДАМЕНТАЛЬНІЙ ОНТОЛОГІЇ. (2016). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», 53, 46-58. https://periodicals.karazin.ua/philosophy/article/view/7400