ГЕНДЕР У МЕХАНІЗМАХ СОЦІАЛЬНОГО ПРИМУСУ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ІНДИВІДА

Анотація

Метою статті є аналіз проблем гендеризації професійно орієнтованої зайнятості як різновиду продуктивної соціальної активності людини з акцентом на її придатність і покликання незалежно від статі.

У статті представлено розгляд стану розроблення проблем гендерної рівності фахівцями різних сфер соціогуманітарного знання (історії, права, психології, соціології) з метою актуалізації питань, які потребують додаткової уваги з боку філософсько-антропологічного осмислення. У дослідженні гендерної нерівності в професійній діяльності аналізуються об’єктивні конкретно-історичні умови, що вплинули на її поширення й поступову відмову від обмежень щодо присутності жінок у тих чи інших видах професійної зайнятості. Серед провідних історичних умов розглядаються: розподіл праці, рольові реалії патріархальних родинних відносин у співіснуванні подружжя, а також розвиток індивідуальної підприємницької діяльності.

Зазначено, що гендерна рівність пов’язана з удосконаленням культурних і цивілізаційних надбань і новоутворень, а також із постійним оновленням видів і форм трудової активності у зв’язку з розгортанням невиробничої сфери суспільства. Саме ці чинники сприяли й продовжують сприяти поширенню оволодіння жінками професіями, що потребують певного обсягу знань, відповідних навичок, вольових зусиль і особистісного потенціалу. Як приклад розглядається оволодіння жінками професіями, що безпосередньо пов’язані з освоєнням аерокосмічної сфери сучасного суспільства.

Дослідницька стратегія досягнення поставленої мети спиралася на систему принципів наукового пізнання процесів гендеризації: об’єктивність, системність, єдність історичного та логічного. Розгляд гендеру і статі – від станів бінарної опозиції до паритету в професійній діяльності – спирався на положення синергетики про нелінійний розвиток і співіснування порядку й хаосу в системах, що самоорганізуються. При інтерпретації гендерної нерівності як соціокультурного конструкту використовувалися узагальнення герменевтики, феноменології, діалогічності й контекстуальності.

Результати проведеного дослідження дають можливість зрозуміти, яким чином соціальний вимір статі, або гендер, функціонує в соціальній нормативності, моделях поведінки й поведінкових стереотипах чоловіків і жінок. У висновках акцентовано необхідність посилення принципів консенсусу й толерантності в гендерній комунікації та реалізації індивідуального життєвого проєкту при виборі професії.