ПОНЯТТЯ ЩАСТЯ В БІОЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (КОНЦЕПЦІЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-15

Ключові слова:

щастя, задоволення, автономія, прагнення, якість життя

Анотація

Тема щастя – одна з найдавніших у дослідженнях філософів. Нині воно становить предмет зацікавлень, зокрема біоетиків, науковців, які шукають принципи належного ставлення до людського життя, здоров’я, смерті. Особливого значення поняття щастя набуває в біоетичній концепції якості життя. Авторка статті окреслює витоки того розуміння щастя, яке прийняли прибічники цієї концепції, а також наводить приклади його застосування ними (передовсім П. Сінґером, Л. Норденфельтом і Дж. Мак-Меганом). Біоетична концепція якості життя прийняла утилітаристське бачення щастя, розроблене, головно, Дж. Бентамом і Дж. С. Мілем. Згідно з ним, щастя ототожнюється з користю чи задоволенням, які можна виміряти і максимізувати. У ХХ ст. важливим елементом щастя утилітаристи почали вважати автономію як здатність особи розпоряджатися власним життям і смертю. Помітним є також вплив утилітаризму преференцій. Відповідно до нього, щастя вбачають у спроможності реалізувати свої раціональні й автономні прагнення. Стан здоров’я, який цього не дозволяє, тлумачиться як нещастя. Вбивство людини, з погляду концепції якості життя, може не становити нещастя, якщо іншою альтернативою є продовження життя в умовах, які не дозволяють особі реалізувати її преференції, або ж не збігаються з її уявленнями про гідне життя. Отже, обґрунтовується допустимість не лише відмови від лікування, яке не веде до бажаних результатів, але й евтаназії. Життя осіб, які не виявляють раціональності й автономії, тлумачиться як нелюдське, як помилка, а самі вони як позбавлені права на щастя. Критики концепції якості життя вказують на необ’єктивність критеріїв, за якими в ній здійснюється вимірювання щастя. Другим закидом є посилання на відсутність ієрархії цінностей, через що задоволенню й відсутності страждань надається надто велике значення.

Біографія автора

  • автор Kateryna S. Rassudina, афіліація Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського; вул. Деревлянська, 13, Київ, 04119

    Kандидатка філософських наук, викладачка; докторантка філософського факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка

Посилання

Bentham, J. (2000). An Introduction to the Principles of Morals and Legislation. Kitchiner: Batoche Books. Retrieved from: https://socialsciences.mcmaster.ca/econ/ugcm/3ll3/bentham/morals.pdf. (Original work published 1789).

Chapiński, J. (2005). Psychological Theories of Happiness. In J. Czapiński (Ed.), Positive Psychology. The Science of Human Happiness, Health, Strength and Virtues (pp. 51–102.). Warsaw: PWN Scientific Publisher. (In Polish).

Darwall, S. (2006). The Value of Autonomy and Autonomy of the Will. Ethics, 116(2), 263–284. DOI: https://doi.org/10.1086/498461.

Locke, J. (2019). Essay Concerning Human Understanding. Global Grey.

McMahan, J. (1992). Preferences, Death, and Killing. Retrieve from http://jeffersonmcmahan.com/wp-content/uploads/2012/11/Preferences-Death-and-the-Ethics-of-Killing.pdf.

Mill, J. S. (2001). Utilitarianism. Kitchener: Batoche books. (Original work published 1861).

Nordenfelt, L. (1993). Quality of Life, Health and Happiness. Aldershot: Avebury.

Purdy, L. (2001). Genetics and Reproductive Risk: Can Having Children Be Immoral? In T. A. Mappes & D. De Grazia (Eds.), Biomedical Ethics (5th ed.; pp. 52–57). Boston: McGraw Hill.

Singer, P. (1999). Practical Ethics (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press.

Ślipko, T. (2012). Bioethics. The Most Important Problems. Cracow: Petrus. (In Polish).

Stepulak, M. Z. (2005). Religious Conditions of Happiness. In J. Czapiński (Ed.), Positive Psychology. The Science of Human Happiness, Health, Strength and Virtues (pp. 51–72). Warsaw: PWN Scientific Publisher. (In Polish).

Taylor, Ch. (2013). A Secular Age (Book 1). (O. Panich, Trans.). Kyiv: Dukh i Litera. (Original work published 2007). (In Ukrainian).

Завантаження

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

ПОНЯТТЯ ЩАСТЯ В БІОЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (КОНЦЕПЦІЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ). (2020). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», 63, 139-146. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-15

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають