ЕПОХА МУЧЕНИКІВ В ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ СИРІЙЦІВ-ХРИСТИЯН КІНЦЯ IV – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ V СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-13Ключові слова:
Римська Сирія, пізня античність, раннє християнство, мученики, історична пам’ятьАнотація
Метою цієї роботи є дослідження характеру історичної пам’яті сирійців-християн про епоху ранньохристиянських мучеників. Досліджуваний період кінця IV – першої половини V ст. є часом становлення християнства як державної релігії в Римській імперії. Ми спробували встановити, яким чином історична пам’ять про мучеників відображає особливості культурної ідентичності сирійців, а також їхнє ставлення до представників інших етнічних груп. Новизна статті полягає в тому, що в ній уперше серед вітчизняних досліджень проаналізовано історичну пам’ять сирійців про епоху мучеників і запропоновано систематичний огляд основних соціальних та ідеологічних функцій, які були притаманні їй. Зроблено ряд висновків про характер сирійської ідентичності розглянутого періоду. Досліджена християнсько-язичницька полеміка в Сирії крізь призму історичної пам’яті. У підсумку були отримані такі висновки. Ера ранньохристиянських мучеників у сирійській історичній пам’яті виконувала низку ідеологічних і культурно-соціальних функцій. Історична пам’ять про мучеників була важливою рисою релігійної ідентичності сирійців, які жили на території двох ворогуючих держав: Персії та Риму. Представники сирійської церкви розглянутого періоду підкреслювали, що їхня церква творилася подвигами багатьох мучеників, що ставало аргументом у богословських суперечках і допомагало зміцнитися регіональній ідентичності представників антіохійської школи богослов’я, яка в 30–40-х рр. V ст. переживала важкі часи внаслідок звинувачення в єресі. Історична пам’ять про епоху мучеників відображає актуальні для цього періоду питання полеміки християн з язичництвом, що поступово відмирало. У текстах, які є рецепцією епохи мучеників, часто відображені певні етнічні протиріччя та соціально-економічні проблеми. Так, у переслідуванні сирійців-християн у Персії сирійці звинувачували іудеїв, а перський цар під час гоніння на сирійців-християн збільшує для них податки. Передаючи свідчення про минуле гоніння в Персії, автори намагаються пояснити нерелігійні причини гоніння та підспудно надати певну модель поведінки, яка би дозволила уникнути подібних труднощів для християнської громади в майбутньому.
Посилання
Bolotov, V. V. (1910). The Lection about the History of Ancient Church (Vol. 2). St. Petersburg. (In Russian).
Braun, O. (Trans.). (1915). Mâr Simon und Genossen. In Ausgewählte Akten persischer Märtyrer. Mit einem Anhang: Ostsyrisches Mönchsleben Aus dem Syrischen (S. 5–58). Kempten: J. Kösel. (In German).
Cureton, W. (Trans.). (1864a). Martyrdom of Barsamya, The Blessed Bishop of The City Edessa. In Ancient Syriac Documents (pp. 63–72). London: Williams & Norgate.
Cureton, W. (Trans.). (1864b). Martyrdom of Habib the Deacon. In Ancient Syriac Documents (pp. 72–85). London: Williams & Norgate.
Cureton, W. (Trans.). (1864c). The Acts of Sharbel, Who Had Been the High Priest of Idols, and Was Converted to the Confession of the Christian Religion in Christ. In Ancient Syriac Documents (pp. 41–62). London: Williams & Norgate.
Eusebius Pamphilus. (2007). Ecclesiastical History. St. Petersburg. (In Russian).
Gibson, C. A., & Hock, R. (Eds.). (2017). The Rabbula Corpus: Comprising the Life of Rabbula, His Correspondence, a Homily Delivered in Constantinople, Canons, and Hymns: With Texts in Syriac and Latin. (R. R. Phenix Jr. & C. B. Horn, Tans.). Atlanta: SBL Press.
Ivanovici, V. (2013). Competing Paradoxes: Martyrs and the Spread of Christianity Revisited. Studia Patristica, LXII, 231–244.
John Chrysostom. (1896a). A Commendable Conversation about the Holy Martyrs Juventinus and Maximinus, Who Suffered under Julian the Apostate. In Works of John Chrysostom, Archbishop of Constantinople (Vol. 2, pp. 618–623). St. Petersburg. (In Russian).
John Chrysostom. (1896b). Praise to the Holy Great Martyr Drosida, and the Memory of Death. In Works of John Chrysostom, Archbishop of Constantinople (Vol. 2, pp. 730–741). St. Petersburg. (In Russian).
Lebedev, A. P. (2006). The Era of Persecution of Christians and the Establishment of Christianity in the Greco-Roman World under Constantine the Great. St. Petersburg. (In Russian).
Mar Ephrem of Nisibis. (2006). Julian’s Cycles. (A. Muraviev, Trans.). Moscow: Heritage of the Orthodox East Foundation; Fraternity of St. Gregory Palamas; Infores Publishing House. (In Russian).
Mayboroda, P. A. (2011). The Christian Writers of IV–V Centuries about Julian the Apostat. Ἐσχάτως – Eschatos, 1, 55–67. Odesa. (In Russian).
Meshcherskaya, Ye. N. (1984). The Legend about Abgar – Text of Early Byzantium Literature. Moscow: Nauka. (In Russian).
Paykova, A. V. (1990a). Legends and Sagas in the Texts of Syrian Hagiography. Palestinian Digest, 30(93). (In Russian).
Paykova, A. V. (Trans.). (1990b). The Story of Euthymia, Her Daughter Sofia, and the Miracle that the Confessors Samonas, Gurias, and Abibas Performed with Them. Palestinian Digest, 30(93), 95–100. (In Russian).
Pomyalovsky, I. V. (Ed. & Trans.). (1889). The Pilgrimage to the Holy Places of the End of the IV Century. Orthodox Palestinian Digest, 20, 103–172. (In Russian).
Ruinart, T. (Ed). (1731). Passio Sancti Bonifacii Martyris. In Acta Martyrum (pp. 325–332). Veronae: Typogaphia Tumermaniana. (In Latin).
Segal, J. B. (1970). Edessa: “The Blessed City”. Oxford: The Clarendon Press.
Socrates Scholasticus. (1996). Ecclesiastical History. (I. V. Krivushin, Trans.). Moscow. (In Russian).
Theodoret of Cyrus. (1996). History of Persons Who Love God. (A. I Sidorov, Trans.). Moscow. (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
