ТРАНСФОРМАЦІЯ БАЖАННЯ В СУСПІЛЬСТВІ «ПОСТСПОЖИВАННЯ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-7

Ключові слова:

трансформація бажання, надспоживання, помірковане споживання, нематеріальний гедонізм, економіка вражень, надцінність новизни

Анотація

У статті осмислюється процес трансформації теоретичної моделі бажання як феномена суб’єктивної соціокультурної реальності і сутнісного вираження цілісного людського буття. Методологічну основу статті складають загальнонаукові та філософські методи пізнання; автори спираються на діалектичний метод при вивченні феномену бажання як єдності предметно-матеріального і символічного світів. Розглядаються причини й наслідки змін, що відбуваються в сучасному суспільстві споживання з позиції «людини бажаючої», де бажання, яке актуалізує персону суб’єкта, визначається як процес, здійснюваний людиною в повсякденному бутті. Аналізуються соціально-економічні механізми, які, з одного боку, змушують людину постійно працювати, а з іншого – переосмислювати свої потреби й бажання, трансформуючи останні, внаслідок чого людина переходить до споживання об’єктів, значна частина яких є нематеріальними. Онтологічний аспект інтерпретації бажання як способу соціального буття розширює знання про природу людини, а також прагне відповісти на питання про те, чому в бутті людини відбуваються ті чи інші події і як вони пов’язані з нею самою. Можна констатувати, що спроба сформувати нову гедоністичну систему цінностей у нового покоління виявилася успішною, і її ключовими відмінностями від традиційної гедоністичної ціннісної системи є нематеріальність, доступність і велика кількість адептів, яка закономірно випливає з цієї доступності. Багатовекторна комунікація передбачає можливості варіативного вибору свободи суб’єкта, яка в діях і умовиводах є умовною, хоча існує залежність від комунікації з соціальністю, формою зв’язку з якою виступає бажання. Суб’єкт і об’єкт конституюються бажанням, яке виступає поштовхом для творення, змін, руху та придбання.

Біографії авторів

  • автор Lidiia M. Gazniuk, афіліація Харківська державна академія фізичної культури; вул. Клочківська, 99, Харків, 61058

    Докторка філософських наук, професорка, завідувачка кафедри гуманітарних наук

  • автор Mykhailo V. Beilin, афіліація Харківська державна академія фізичної культури; вул. Клочківська, 99, Харків, 61058

    Доктор філософських наук, професор кафедри гуманітарних наук

Посилання

Bartscher, A. K., Kuhn, M., & Schularick, M. (2020). Inequality and US Household Debt: Modigliani Meets Minsky. 18.05.2020. Retrieved from https://voxeu.org/article/inequality-and-us-household-debt-modigliani-meets-minsky.

Baudrillard, J. (1968). Le Système Des Objets. Paris: Gallimard.

Baudrillard, J. (1970). La Societe De Consommation: Ses Mythes Et Ses Structures. Paris: Gallimard.

Beilin, M., Gazniuk, L., Kuznetsov, A., Struchaev, M., Manohin, D., & Chistyakova, E. (2018). Anthropogenic Activity: Risks and Protection Safety of Human Life. Revista Publicando, 5(16/1), 598–605. Retrieved from https://revistapublicando.org/revista/index.php/crv/article/view/1526.

European Central Bank. (2020). Household Sector Report, May 2020. Retrieved from https://sdw.ecb.europa.eu/servlet/desis?node=1000004962.

Gazniuk, L. M. (2003). Personality of Somatic Being. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Physical Culture. (In Ukrainian).

Lehenkyi, Yu. H. (2008). Clothing Design. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Art. (In Ukrainian).

OECD. (2016). Household Debt. In OECD Factbook 2015-2016: Economic, Environmental and Social Statistics (pp. 60–61). Paris: OECD Publishing. DOI: https://doi.org/10.1787/factbook-2015-23-en.

PricewaterhouseCoopers. (2015). Consumer Intelligence Series “The Sharing Economy”. Retrieved from https://www.pwc.fr/fr/assets/files/pdf/2015/05/pwc_etude_sharing_economy.pdf.

Statista. (2020). Household Debt to GDP Ratio in the United States from 1st Quarter 2011 to 2nd Quarter 2020. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/248283/household-debt-ratio-to-gdp-in-the-united-states.

The World Counts. (2020). Roughly a Third of the World’s Food Is Wasted. That’s about 1.3 Billion Tons a Year. Retrieved from https://www.theworldcounts.com/challenges/people-and-poverty/hunger-and-obesity/food-waste-statistics.

Trading Economics. (2020). Households Debt to Income. Retrieved from https://tradingeconomics.com/country-list/households-debt-to-income.

Завантаження

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

ТРАНСФОРМАЦІЯ БАЖАННЯ В СУСПІЛЬСТВІ «ПОСТСПОЖИВАННЯ». (2020). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», 63, 59-70. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-7