МЕРЕЖЕВИЙ КОНФЛІКТ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-5Ключові слова:
конфлікт, мережеві структури, взаємодія, мережаАнотація
У роботі здійснюється концептуальне дослідження феномена «мережевий конфлікт», виявлення сутності та специфіки його прояву в соціальній системі. Процес модифікації системи соціальної взаємодії, що призводить до утворення безлічі політичних, економічних і соціальних протиріч, сприяє формуванню мережевих конфліктів. У роботі виявляються такі сутнісні характеристики мережевих процесів, що впливають на динаміку розвитку конфліктної ситуації, як, по-перше, фізична дистанційованість і анонімність мережевих акторів, які сприяють формуванню у них відчуття відсутності відповідальності за наслідки конфлікту, створюють ілюзію відсутності правил, що може призвести до неправильного сприйняття проблеми та підвищення конфліктності. По-друге, сенсорна редукованість, відсутність можливості створення цілісного образу завдяки використанню візуальної інформації призводить до погіршення взаєморозуміння. По-третє, виникнення ілюзії розуміння вчинків і дій акторів унаслідок створення спотвореного уявлення та неправильного сприйняття наданої інформації. По-четверте, відсутність санкцій за порушення цінностей і норм призводить до неможливості здійснення контролю над розвитком конфліктної ситуації. По-п’яте, скорочення часового інтервалу під час передачі інформації створює, з одного боку, можливості для контролювання швидкості спілкування і обмірковування проблеми, з іншого боку, призводить до створення ілюзії контролю над ситуацією. У статті розглядаються онтологічний, феноменологічний і аксіологічний модуси взаємодії мережевих структур у ситуації конфліктного протиборства. У роботі робиться висновок про те, що найбільш ефективним способом зниження ступеня впливу дестабілізуючих факторів на систему є систематична зміна мережі взаємодій між її структурними елементами. Будь-яка система прагне адаптуватися до змінених умов існування. Відсутність регулювання може призвести до руйнування мережевого утворення. Водночас перетворення конфліктної форми взаємодії акторів призводить до зміни мережі. Дослідження конфліктів, особливостей і специфіки взаємодії мережевих елементів є практично значимим, адже цей аналіз допоможе виявити та привести в дію інтегративні соціальні механізми.
Посилання
Barnett, T. (2004). The Pentagon New Map. War and Peace in the Twenty-First Century. New York: G. P. Putnam’s Sons.
Castells, M. (2000). Information Age: Economy, Society, Culture. Moscow: The Higher School of Economics Publishing House. (Original work published 1996). (In Russian).
Castells, M. (2017). Communication Power. New York: Oxford University Press. (Original work published 2009). (In Russian).
Fukuyama, F. (1999). The Great Disruption. London: Profile Books.
Joinson, A., McKenna, K., & Postmes, T. (2007). Oxford Handbook of Internet Psychology. New York: Oxford University Press.
Korovin, V. M. (2014). Third World Network War. Saint Petersburg: Piter. (In Russian).
McLuhan, M. (2003). Understanding Media: The Extensions of Man. Moscow, Zhukovskiy: Canon-press-TS, Kuchkovo Pole. (Original work published 1964). (In Russian).
Trofimova, G.N. (2013). Features of Negative Trends in Mass Communication. In N. V. Ufimceva (Ed.), Proceedings of the X International Congress of the International Society for Applied Sociolinguistics, Moscow, 2013 (pp. 174–176). (In Russian).
Wellman, B. (1988). Network Analysis: from Method and Metaphor to Theory and Substance. In B. Wellman & S. D. Berkowitz (Eds.), Structural Analysis in the Social Sciences (Vol. 2. Social Structures: A Network Approach, pp. 19–61). New York: Lang.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
