МІФОЛОГІЧНІСТЬ ТЕЛЕСЕРІАЛІВ ЯК ВТІЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ МЕДІА
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-16Ключові слова:
телесеріал, медіакомунікація, міф, функції телесеріалу, глядацька аудиторія, телебаченняАнотація
Статтю присвячено проблемі неоднозначності оцінки міфологічних характеристик телесеріалу. Мета цієї статті – встановити притаманні телесеріалу функції, які розкривають його міфологічний потенціал. Було застосовано прийнятий у постструктуралізмі методологічний підхід до різноманітних культурних форм як текстів, що підлягають інтерпретації, тож телесеріали розглядалися як означники, що репрезентують міфологічне значення. Телеаудиторія зазвичай сприймає сучасний телесеріал, як і традиційний міф, переживаючи його, тобто як цілісну семантичну систему, у якій значення нерозривно пов’язане з формою, тому емоційно переживається як реальність. Встановлено, що регулярна повторюваність телесеріалу в сітці мовлення телеканалу демонструє його парадигмальний рівень означування та наділяє нормативною функцією. Новизна дослідження полягає в конкретизації функціональної сили міфологічності телесеріалів, яка полягає не тільки у створенні атмосфери естетичного обміну значеннями між учасниками комунікативного процесу, але й у нормуванні та ритуалізації життєвого простору (символічно-нормативна функція), створенні середовища для фантазійного переживання несвідомих бажань (соціально-компенсаторна функція) та соціалізації індивідів (інтеграційна функція). У підсумку зазначено, що міфологічність телесеріалу може підсилюватися двома способами: завдяки його нормативно-ритуальній функції, що досягається постійною повторюваністю (згідно з розкладом телепрограми) та впливає на інтегративну функцію, і завдяки фантазійному змісту телесеріалу. Це значною мірою розкриває соціально-компенсаторну функцію телесеріалу, яка найбільше реалізується саме у фантазійних серіалах, а з огляду на те, що глядач переживає власні бажання, можна говорити про переживання індивідуалізованого міфу.
Посилання
Barthes, R. (1989). The Imagination of the Sign. (G. K. Kosikov, Trans.). In R. Barthes, Selected Works: Semiotics: Poetics (pp. 246–252). Moscow: Progress. (In Russian).
Barthes, R. (1989a). The Myth Today. (G. K. Kosikov, Trans.). In R. Barthes, Selected Works: Semiotics: Poetics (pp. 72–131). Moscow: Progress. (In Russian).
Baudrillard, J. (2009). Transparency of the Evil. (L. Lyubarskaya & E. Markovskaya, Trans.). Moscow: Dobrosvet. (In Russian).
Goiman, O. (2014). The Significance of Television at the Process of Mithologization of Masovian Communities. Ukrainian Studies Almanac, 17, 41–43.
Dziuba, D. (2009). Post-modern Television Space of Ukraine. Ukrainian Art Studies: Materials, Studies, Reviews: Collected Scientific Works, 9, 259–263. Kyiv: Rilsky Institute of Arts Studies, Folklore and Ethnology, National Academy of Sciences of Ukraine. (In Ukrainian).
Kvashina, T. (2011). Television and Society. Ethnocultural Factors of Television Discourse. Saint Petersburg: Saint Petersburg University Publishing House. (In Russian).
Cassirer, E. (2011). Functions of Myth in Human Social Life. (E. V. Bogolyubov & M. O. Almaganbetov, Trans.). Bulletin of Moscow University, Series 7, Philosophy, 2, 62–73. Moscow: MSU Publishing House. (In Russian).
Landyak, O. M. (2011). Strategies for the Construction of Identity in Television Series in the Ukrainian Media Industry: Abstract. (PhD Thesis). Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. (In Ukrainian).
Mazepa, A. O. (2018). The Problem of the Hero in the Popular Television Series. Actual Problems of History, Theory and Practice of Art Culture, 41, 268–275. (In Ukrainian).
Maffesolі, M. (2018). Age of the Tribes. The Decline of Individualism in Postmodern Society. (V. Piushch, Trans.). Kiev: KMA Publishing House. (In Ukrainian).
Sobutsky, M. A. (2018). Signs in Culture. In M. O. Sobutsky, D. O. Korol & Yu. V. Julai (Eds.), Culturology: Mohyla School: A Collective Monograph. Kyiv: Publisher Oleg Filyuk (pp. 261–290. (In Ukrainian).
Jung, C. G. (2018). The Archetypes and the Collective Unconscious. (K. Kotyuk, Trans.). Lviv: Astrolabia. (Original work published 1977). (In Ukrainian).
Bell, C. (2009). Ritual: Perspectives and Dimensions. New York: Oxford UP.
Hall, S. (1973). Encoding and Decoding in the Television Discourse. Manuscript. Birmingham: Centre for Cultural Studies University of Birmingham.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
