ОНТОЛОГІЧНО-КОНТЕКСТУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЧАСУ: МІЖ ЕОНОМ І РЕТАРДАЦІЯМИ НІЩО
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-14Ключові слова:
час, ретардація, Ніщо, еон, копула буття, онтологічна диференціація, радикальна онтологіяАнотація
Дослідження негаційних засад часу не втрачатиме своєї актуальності доти, доки правомірним і системно обґрунтованим лишатиметься зв’язок, про який у 1927 р. заявив М. Гайдеґґер. Sein und Zeit не схоже на класичні протиставлення буття і мислення, буття і явища, буття і сущого, які за даниною філософській традиції вистроюються вкрай антиномічно. Буття і час, до яких звертався М. Гайдеґґер, і в співвіднесенні з чим ведеться мова про можливості темпоральних похідних серед феноменологічного покладання і онтологічного «дано», для філософії позитиву ми маємо визначити як Wende der Zeit, тобто «злам часів». Про які часи йдеться? По один бік – часи модних метафізичних проєктів, що прагнули подолати каркас сущого без найменших зусиль щодо належного йому автономного викриття. По інший бік лишаються часи, які тільки назрівали: деструкції філософії під натиском безпредметної «звивистості словес», що ніколи не мала особливих наслідків. Центральна проблематика статті присвячена онтологічній і контекстуальній тематизації часу серед двох нетипових для концепції хроносу вимірів: еону і ретардованого Ніщо. Метою статті є опис часу на засадах негативної копули буття та водночас його інтерпретація як істини предмету радикальної онтології. Завданнями роботи є, по-перше, проведення феноменологічного аналізу часу в дотичних до ретардованого Ніщо поняттях ἐνέργεια Арістотеля, кайрологічного παρουσία Августіна, трансцендентальної схеми І. Канта та абсолютного темпорального потоку Е. Гуссерля; по-друге, виокремлення негативної копули буття з поля сущого в рамках онтологічної диференціації. Насамкінець ми виводимо еон з етимологічного примату «вічності» на користь епохальному досвіду діяльної негації. Отже, щоб хід часу став співмірним своєму носієві, а філософія позитиву, що дійшла свого звершення, перестала бути перешкодою на «зламі часів», необхідним є критичний аналіз безособового часу. Скерованість грецькими поняттями, на наш погляд, у цьому разі є парадигмальною.
Посилання
Agamben, G. (2018). The Time That Remains. A Commentary on the Letter to the Romans. (S. Yermakov, Trans.). Moscow: Novoie Literaturnoe Obozrenie – New Literary Review. (Original work published 2000). (In Russian).
Aristotle. (2016). Physics. (V. P. Karpov, Trans.). Moscow: KomKniha. (In Russian).
Augustine. (2014). Confessions. (M. Sergeenko, Trans.). Saint-Petersburg: Azbuka-klassika. (In Russian).
Beaufret, J. (2007a). Dialogue with Heidegger: Greek Philosophy. (V. Bystrov, Trans.). Saint-Petersburg: Vladimir Dal’. (Original work published 2006). (In Russian).
Beaufret, J. (2007b). Dialogue with Heidegger: New European Philosophy. (V. Bystrov, Trans.). Saint-Petersburg: Vladimir Dal’. (Original work published 2006). (In Russian).
Beaufret, J. (2007c). Dialogue with Heidegger: The Approach to Heidegger. (V. Bystrov, Trans.). Saint-Petersburg: Vladimir Dal’. (Original work published 2006). (In Russian).
Beaufret, J. (2007d). Dialogue with Heidegger: Heidegger’s Way. (V. Bystrov, Trans.). Saint-Petersburg: Vladimir Dal’. (Original work published 2006). (In Russian).
Bibikhin, V. (2009). Early Heidegger. Materials for a Seminar. Moscow: Institute of Philosophy, Theology and History of St. Thomas. (In Russian).
Blattner, W.-D. (2003). Heidegger’s Temporal Idealism. Cambridge: Cambridge University Press.
Brague, R. (1988). Aristote et la Question du Monde. Essai sur le Contexte Cosmologique et Ant Anthropologique de L’ontologie. Paris: PUF. (In French).
Brentano, F. (2012). About the Ambiguity of Existence According to Aristotle. (N. Ilin, Trans.). Saint-Petersburg: Vysshaia Relihiozno-Filosofskaia Shkola – Higher Religious and Philosophical School. (Original work published 1862). (In Russian).
Cassin, B. (2009). Vocabulary of European Philosophies: A Dictionary of Untranslatables (Vol. 1). (K. Sihov, Trans.). Kyiv: Dukh i Litera. (Original work published 2004). (In Ukrainian).
Cherniakov, A. (2001). Ontology of Time. Being and Time in the Philosophy of Aristotle, Husserl and Heidegger. Saint-Petersburg: Vysshaia Relihiozno-Filosofskaia Shkola – Higher Religious and Philosophical School. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-017-3407-3.
Dakhniy, A. (2010). Establishment of Existentially-temporal Problematics in Martin Heidegger’s Philosophy: Marburg Lecture “The Concept of Time” (1924). Sententiae, 23(2), 64–78. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.22240/sent23.02.064.
Deleuze, G. (2011). The Logic of Sense. (Y. Svirskii, Trans.). Moscow: Akademicheskii Proekt – Academic Project. (Original work published 1969). (In Russian).
Derrida, J. (2012). Margins of Philosophy. (D. Kralechkin, Trans.). Moscow: Akademycheskyi Proekt – Academic Project. (Original work published 1972). (In Russian).
Gaidenko, P. (2006). Time. Duration. Eternity. The Problem of Time in European Philosophy and Science. Moscow: Progress-Tradition. (In Russian).
Gaidenko, P., & Petrov, V. (2000). Philosophy of Nature in Antiquity and the Middle Ages. Moscow: Progress-Tradition. (In Russian).
Guyer, P. (Ed). (1992). The Cambridge Companion to Kant. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CCOL0521365872.
Heidegger, M. (2015). Being and Time. (V. Bibikhin, Trans.). Moscow: Akademicheskii Proekt – Academic Project. (Original work published 1927). (In Russian).
Heidegger, M. (1998). History of the Concept of Time: Prolegomena. (E. Borysov, Trans.). Tomsk: Vodolei. (Original work published 1979). (In Russian).
Heidegger, M. (1997). Kant and the Problem of Metaphysics. (O. V. Nikiforov, Trans.). Retrieved from https://www.kph.npu.edu.ua/!e-book/clasik/data/heideg/kant_met. (Original work published 1927). (In Russian).
Heidegger, M. (2012). Phenomenological Interpretations of Aristotle: Initiation into Phenomenological Research. (N. Artemenko, Trans.). Saint-Petersburg: Humanitarnaia Akademiia – Humanities Academy. (Original work published 1985). (In Russian).
Heidegger, M. (2001). The Basic Problems of Phenomenology. (A. Cherniakov, Trans.). Saint-Petersburg: Vysshaia Relihiozno-Filosofskaia Shkola – Higher Religious and Philosophical School. (Original work published 1975). (In Russian).
Heidegger, M. (2013). What is Metaphysics? (V. Bibikhin, Trans.). Moscow: Akademicheskii Proekt – Academic Project. (Original work published 1976). (In Russian).
Husserl, E. (2001). Logic Investigations. Complete Works (Vol. 3). (V. Molchanov, Trans.). Moscow: Dom Intellektualnoi Knigi – House of Intellectual Book. (Original work published 1900). (In Russian).
Husserl, E. (1994). On the Phenomenology of the Consciousness of Internal Time. Complete Works (Vol. 1). (V. Molchanov, Trans.). Moscow: Russian Phenomenological Society. (Original work published 1910). (In Russian).
Kisiel, J.-K. (1995). The Genesis of Heidegger’s Being and Time. Berkeley: University of California Press.
Landgrebe, L. (1981). Phenomenology of E. Husserl. Six Essays. Cornell University Press.
McNeill, W. (2012). From Destruktion to the History of Being. Journal of Gatherings: The Heidegger Circle Annual, 2, 24–40. DOI: https://doi.org/10.5840/gatherings201222.
Molchanov, V. (1988). Time and Consciousness. Critique of Phenomenological Philosophy. Moscow: Vysshaia Shkola – Higher School. (In Russian).
Mulhall, S. (2005). Heidegger and Being and Time. Second Edition. London: Routledge.
Poeggeler, O. (2019). New Paths with Heidegger. (A. Pertsev & O. Matveichev, Trans.). Saint-Petersburg: Vladimir Dal’. (Original work published 1992). (In Russian).
Ricoeur, J.-P. (1998). Time and Narrative (Vol. 1). (T. Slavko, Trans.). Moscow; Saint-Petersburg: Universitetskaia Kniga – University Book. (Original work published 1984). (In Russian).
Svassian, K. (2006). Disidentifications. Moscow: Evidentis. (In Russian).
Svietlov, R. (2000). Plato and the Idea of the Cycle of Time. Almanac “AKAΔHMEIA”, 3. Saint-Petersburg: Saint-Petersburg University Publishing House. (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
