АРХЕОЛОГІЯ МОВИ МІШЕЛЯ ФУКО
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2019-60-2Ключові слова:
мова, дискурс, влада, безмовний договірАнотація
Природна мова відіграє основоположну роль в пізнанні та спілкуванні, але в сучасному інформаційному суспільстві мова все частіше використовується як технологія передачі даних. Людина в сучасному суспільстві знаходиться під впливом безперервних потоків інформації у професійному та повсякденному житті. Вивчення проблеми влади мови над мисленням є значним внеском у розуміння природи мови та його взаємозв’язку з мисленням. У даній статті представлено аналіз особливостей поглядів М. Фуко на проблему взаємозв’язку мови і мислення. Автор застосовує археологічний підхід М. Фуко та розглядає його концепції у зв’язку з ідеями інших французьких мислителів. В ході аналізу формулюється авторське бачення фукіанської концепції влади та дискурсу. У першій частині статті розглядається розуміння природної мови як складної відкритої знакової системи, яка знаходиться у взаємодії з навколишнім світом і постійно інтегрує в себе елементи культури й творчості, з погляду філософії та структурної лінгвістики. Пояснюється розуміння сучасної мови як суспільного явища, а також поділу мови на окремі дискурси, які функціонують у лоні мови та можуть впливати на мислення мовців. У другій частині проаналізована оригінальна методологія вивчення мови М. Фуко, яка дозволяє виявити особливості історичного розвитку дискурсу в соціальному аспекті. Далі виявляється погляд М. Фуко на роль мови в отриманні знання та формуванні мислення, а також розглянуто розуміння відносин влади, які виявляються філософом у пізнавальній та мовленнєвій діяльності індивіда. Представлена критика Ж. Бодрійяра фукіанської концепції влади та процесу розвитку мови в суспільстві. У висновку резюмуються проаналізовані погляди на владу, розвиток мови та авторське бачення фукіанського поняття мови.
Посилання
Avtonomova, N. S. (1994). Preface. In Foucault, M. The Order of Things: Archaeology of the Human Sciences (pp. 7–32). (V. P. Vizgin, N. S. Avtonomova, Trans.). St. Petersburg: A-cad. (In Russian).
Baudrillard, J. (2007). Forget Foucault (N. Dufresne, Trans.). In Forget Foucault (pp. 27–67). Los Angeles: Semiotext(e). (Original work published 1977).
Castells, M. (2009). Communication Power. Oxford, New York: Oxford University Press.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1980). Capitalisme et schizophrénie. Mille plateux. Paris: Les éditions de minuit.
Foucault, M. (1993). About the Beginning of the Hermeneutics of the Self: Two Lectures at Dartmouth. Political Theory, 2 (21), 198–227.
Foucault, M. (1972). Histoire de la folie à l'âge classique. Folie et déraison. Paris: Éditions Gallimard.
Foucault, M. (1976). Histoire de la sexualité. La volonté de savoir. Paris: Éditions Gallimard.
Foucault, M. (1969). L’archéologie du savoir. Paris: Éditions Gallimard.
Foucault, M. (1966). Les mots et les choses: une archéologie des sciences humaines. Paris: Éditions Gallimard.
Foucault, M. (1970). L'Ordre du discours. La leçon inaugurale au Collège de France. Retrieved from http://1libertaire.free.fr/Foucault64.html.
Foucault, M. (1975). Surveiller et punir. Naissance de la prison. Paris: Éditions Gallimard.
Heidegger, M., & Krell, D. F. (1993). Basic writings: from Being and Time (1927) to The Task of Thinking (1964). (Rev. and Expanded ed.). San Francisco, California: HarperSanFrancisco.
Saussure, F. de (1971). Cours de linguistique générale. Paris: Payot. (Original work published 1916).
Ushakin, S. A. (1996). After the modernism: language of power or power of language. Obshestvennyie nauki i sovremennost – Social studies and modernity, 5, 130–141. (In Russian).
Wittgenstein, L. (1922). Tractatus Logico-Philosophicus. (C. K. Ogden, Trans.). London: Kegan Paul, Trench, Trubner. Retrieved from: http://writing.upenn.edu/library/Wittgenstein-Tractatus.pdf. (Original work published 1921).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
