ТРАНСФОРМАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЕТИЧНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ: КРИТИКА ПРАГМАТИЧНОЇ ПОЕТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2018-59-12Ключові слова:
прагматична поетика, поетичний акт, теорія натхнення, поетичне висловлювання, моваАнотація
З огляду на демократизацію письма та взаємне накладання дискурсів в сучасному медійному середовищі, поетичне ставлення до мови виявляється можливим шляхом осмислення ваги слова, усвідомлення мови не як прозорого медіуму, а як активного середовища мислення. Такий підхід можливий в результаті переосмислення феномену поезії, відштовхуючись від ідей прагматичної поетики П. Арсеньєва. Розвінчуючи романтичне уявлення про поета як медіума між богом і читачем, а також критикуючи уявлення Дж. Остіна про мову як засіб впливу на іншого, П. Арсеньєв, втім, розуміє поетичне висловлювання як спосіб політичного впливу на слухача, чим обмежує простір можливостей екзистенції, що відкривається цим висловлюванням. Концепція поетичного акту як способу розмикання мови, що розробляється автором на основі філософії мови М. Гайдеґґера та Ф.-В. фон Геррманна, є спробою розробити відповідне розуміння поезії та обійти обмеження концепції прагматичної поетики.
Посилання
Arsenyev, P. A. (2013). “Modern Russian Poet Has Come and is Hinting”: Towards the Pragmatics of the Artistic Utterance. Zhurnalniy Zal – Magazine Hall. Retrieved from http://magazines.russ.ru/nlo/2013/124/19a.html. (In Russian).
Arsenyev, P. A. (2012). Speech at the Presentation of the Andrei Bely Prize. Retrieved from https://vimeo.com/56977224. (In Russian).
Arsenyev, P. A. (2014). The Drama in the Bath, or Misfortunes of the Democracy. Zhurnalniy
Zal – Magazine Hall. Retrieved from http://magazines.russ.ru/nlo/2014/126/21a.html. (In Russian).
Arsenyev, P. A. (2016). Towards the Construction of the Pragmatic Poetics. Zhurnalniy Zal – Magazine Hall. Retrieved from http://magazines.russ.ru/nlo/2016/2/k-konstrukcii-pragmaticheskoj-poetiki.html#_ftnref6. (In Russian).
Arsenyev, P. A. (2017). The Collapse of the Hand: Work Injuries of Writing and Instrumental Metaphor of the Method. Logos, 6, 23–58. (In Russian).
Arsenyev, P. A. (2018). Gesture and Instrument: to the Anthropology of Literary Technology. Translit. Retrieved from http://www.trans-lit.info/materialy/21/pavel-arsenev-zhest-i-instrument-k-antropologii-literaturnoj-tehniki. (In Russian).
Austin, J. L. (1962). Sense and Sensibilia. London, Oxford, New York: Oxford University Press.
Derrida, J. (2012). Signature – Event – Context. In J. Derrida, Fields of Philosophy (pp. 349–376). (D. Yu. Kralechkin, Trans.). Мoscow: Akademicheskiy Proyekt. (In Russian).
Golenkov, S. I. (2007). The Concept of Subjectivization by Michel Foucault. Journal of the Samara Academy of Humanities. Series “Philosophy. Philology”, 1, 54–66. (In Russian).
Heidegger, M. (2003). Being and Time. (V. Bibikhin, Trans.). Kharkiv: Folio. (Original work published 1927). (In Russian).
Heidegger, M. (2001). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag. (Original work published 1927).
Haltrin-Khalturina, E. V. (2009). The Poetics of “Insights” in the Literature of English Romanticism: Romantic Judgments of the Imagination and Artistic Practice. Moscow: Nauka. (In Russian).
Herrmann, F.-V. fon. (2001). Fundamental Ontology of Language. (I. Inishev, Trans.). Minsk: European Humanities University. (Original work published 1985). (In Russian).
Kapichiak, Ya. (2017). Pavel Arsenyev: “The Lyrical Letter is Outdated”. Who Manages to Dodge the “Auschwitz of Waste Paper”? Colta.Ru. Retrieved from https://www.colta.ru/articles/art/14986. (In Russian).
Novalis. (1995). Heinrich von Offterdingen. Fragments. Pupils in Sais: Collected Works. (V. Gippius, Trans.). Saint Petersburg: Yevraziya. (In Russian).
Tyupa, V. (2009). Metalinguistic as New Rhetoric. Intellectual Language of the Epoch: History of Ideas, History of Words. Retrieved from http://lib.alkar.net.ua/book/ru/_/_prof/_lingvistika/intellektualinyj_yazyk_epohi_istoriya_idej_istoriya_slov.fb2#TOC_idm952097552. (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
