ІСТОРІЯ СПРОБ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ ПОЕТИЧНОГО ОДКРОВЕННЯ ВІД ПЛАТОНА ДО ДЖОЙСА
Ключові слова:
поетичне осяяння, романтизація, уява, епіфанія, розуміння, моваАнотація
Метою даної статті є розгляд концепцій, які прагнуть вхопити предмет поетичного розуміння, і спроба показати історію цих концепцій: від розуміння «поетичного осяяння» як богонатхнення – через розуміння «поетичного осяяння» як справи поета-особистості – до відмови від «суб’єкта» та «об’єкта », що була здійснена в роботах Мартіна Гайдеґґера. Сам «об’єкт» в перших двох випадках втрачено, проте в третьому відбувається відкриття поезії як запитування, яке здатне схопити не тільки суще, яке викликало поетичне розуміння, але також і буття в цілому.
Посилання
Новалис Гейнрих фон Оффтердинген // Новалис. Гейнрих фон Оффтердинген. Фрагменты. Ученики в Саисе / [пер. с нем. З. Венгеровой]. – СПб. : Евразия. – 1995. – С. 5-131.
Новалис Ученики в Саисе // Новалис. Гейнрих фон Оффтердинген. Фрагменты. Ученики в Саисе / [пер. с нем. Г. Петникова]. – СПб. : Евразия. – 1995. – С. 161-190.
Новалис Фрагменты // Новалис. Гейнрих фон Оффтердинген. Фрагменты. Ученики в Саисе / [пер. с нем. Г. Петникова]. – СПб. : Евразия. – 1995. – С. 143-160.
Платон. Ион / Платон // Платон. Собрание сочинений : [в 4-х т ; т. 1]. – М. : Мысль, 1990. – С. 376-379.
Плотин. Эннеады : [в 7-ми т.] / [пер. Т. Г. Сидаша; под ред. О. Л. Абышко]. – СПб. : Издательство Олега Абышко, 2004-2005. – (Серия «Plotiniana»).
Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер ; [пер. с нем. В. В. Бибихина]. – Харьков : Фолио, 2003. – 509 с.
Хайдеггер М. Жительствование человека : [электронный ресурс] / М. Хайдеггер ; [пер. с нем.]. – Режим доступа : http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Heidegg/Git_Chel.php.
Хайдеггер М. Исток художественного творения / М. Хайдеггер ; [пер. с нем. Михайлова А. В.]. – М. : Академический проект, 1993. – 526 с.
Хайдеггер М. Путь к языку / М. Хайдеггер ; [пер. с нем.] // Онтологическая проблематика языка в современной западной философии. – М., 1975. – С. 1-30.
Халтрин-Халтурина Е. В. От романтических «вспышек воображения» к модернистским «эпифаниям»: преемственная связь // Вестник РГГУ. Серия «Филологические науки. Литературоведение и фольклористика». – М. : Российский государственный гуманитарный университет, 2011. – № 7 (69). – C. 27-36.
Шеллинг Ф. В. Й. Система трансцендентального идеализма / Ф. В. Й. Шеллинг ; [пер. с нем.]. – М. : Соцэкгиз, 1936. – 383 с.
Шеллинг Ф. В. Й. Философия искусства / Ф. В. Й. Шеллинг ; [пер. с нем.]. – М. : Мысль, 1966. – 496 с.
Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика : [в 2-х т.] / Ф. Шлегель. – М. : Искусство, 1983.– 448 с.
Эко У. Поэтики Джойса / У. Эко ; [перев. с итал. А. Коваля]. – СПб. : Симпозиум, 2006. – 496 с.
Beiser F. C. The romantic imperative: The concept of early german romanticism / F. C. Beiser. – Harvard University Press, 2003. – 243 p.
Terezakis K. Against Violent Objects: Linguistic Theory and Practice in Novalis / K. Terezakis // Janus Head. – NY : Trivium Publications, Amherst, 2007. – 10 (1). – pp. 41-61.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
