ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: НОВИЙ НАПРЯМ У ФІЛОСОФІЇ ТА НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Анотація
У статті представлено нову течію у філософії, а саме експериментальну філософію, яка потужно заявила про себе в останні двадцять п’ять років і знайшла розповсюдження переважно в країнах Західної та Центральної Європи і США. Окреслено її передісторію, основні положення, ключові методи і тематику досліджень, а також окремі результати. Представлено головні напрями у межах самої експериментальної філософії, а саме (1) рестрикціонізм, (2) експериментальний дескриптивізм та (3) експериментальний аналіз понять. У статті підкреслюється значний міждисциплінарний потенціал експериментальної філософії та описується ряд напрямів, у яких могла б відбутись плідна співпраця філософів, психологів, біхевіоральних економістів, правників та представників інших дисциплін, що вивчають людську поведінку. З появою експериментальної компоненти та завдяки активному творенню нового емпірично обґрунтованого знання зростає потенційний вплив філософії на суспільство, на ефективність формування цінностей і модуляцію поведінки людей, особливо з урахуванням потужності сучасних мас-медіа.
Завантаження
Посилання
Alexander, J., & Weinberg, J. (2014). Analytische Erkenntnistheorie und Experimentelle Philosophie. In Th. Grundmann, J. Horvath J. Kipper (Hrg.), Die Experimentelle Philosophie in der Diskussion (S. 151–188). Berlin: Suhrkamp Verlag.
Alexander, J. (2012). Experimental Philosophy: An Introduction. Cambridge: Malden.
Arico, A. (2010). Folk Psychology, Consciousness, and Context Effects. Review of Philosophy and Psychology, 1, 371–393.
Clarke, S. (2013). Intuitions as evidence, philosophical expertise and the developmental challenge. Philosophical Papaers, 42, 175-207.
Roxborough, C., & Cumby, J. (2009). Folk Psychological Concepts. Causation. Philosophical Psychology, 22, 205–213.
Feltz, A. (2007). The Knobe Effect: A Brief Overview. The Journal of Mind and Behavior, 28(3/4), 265–277.
Gettier, E. (1963). Is Justified Truth Belief Knowledge? Analysis, 23, 121–123.
Greene, J. (2013). Moral tribes: Emotion, reason, and the gap between us and them. New York: Penguin Press.
Grundmann, T., Horvath, J., & Kipper, J. (Hrg.). (2014). Die Experimentelle Philosophie in der Diskussion. Berlin: Suhrkamp Verlag.
Hitchcock, Ch., & Knobe, J. (2009). Cause and Norm. Journal of Philosophy, 106, 587–612.
Horvath, J. (2015). Was ist eigentlich die Herausforderung durch die Experimentelle Philosophie? In D. Koppelberg & S. Tolksdorf (Hg.), Erkenntnistheorie – wie und wozu? Paderborn: Mentis.
Horvath, J., & Grundmann, T. (Eds.). (2012). Experimental Philosophy and its сritics. London; New York: Routledge.
Jackson, F. (1998). From methaphysics to ethics. A defence of conceptual analysis. Oxford. http://dx.doi.org/10.1093/0198250614.001.0001.
Kane, R. (1999). Responsibility, Luck, and Chance. Reflections on Free Will and Indeterminism. The Journal of Philosophy, 96(5), 217–240.
Kauppinen, A. (2007). The rise and fall of experimental philosophy. Philosophical Explorations: An International Journal for the Philosophy of Mind and Action, 10(2), 95–118. http://dx.doi.org/10.1080/13869790701305871.
Knobe, J. (2003). Intentional action in folk psychology: an experimental investigation. Philosophical Psychology, 16, 309–323.
Knobe, J., & Nichols, S. (Eds.). (2008). Experimental Philosophy (Vol. 1). Oxford: Oxford University Press.
Knobe, J., & Nichols, S. (Eds.). (2013). Experimental Philosophy (Vol. 2). Oxford: Oxford University Press.
Knobe, J., & Prinz, J. (2008). Intuitions about Consciousness. Experimental Studies. Phenomenology and the Cognitive Sciences, 7, 67–83.
Kühbinger, A. (1998). The influence of framing on risky decisions: A meta-analysis. Organizational Behaviour and Human Decision Process, 75, 23–55.
Lam, B. (2010). Are Cantonese-Speakers Really Descriptivists? Revisiting Cross-Cultural Semantics. Cognition, 115, 320–329.
Levin, I. P., Schneider, S. L., & Gaeth, G. J. (1998). All frames are not created equal: A typology and critical analysis of framing effects. Organizational Behaviour and Human Decision Process, 76(2), 149–188.
Lütge, Ch., Rusch, H., & Uhl, M. (Eds.). (2014). Experimental Ethics: Toward an Empirical Moral Philosophy. Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Machery, E., Mallon, R., Nichols, S., & Stich, S. (2004). Semantics, Cross-Cultural Style. Cognition, 9, 1–12.
Malle, B., & Guglielmo, S. (2011). Are Intentionality Judgments Fundamentally Moral? In C. Mackenzie, R. Langdon (Eds.), Emotion, Imagination, and Moral Reasoning (pp. 275–293). Philadelphia: Psychology Press.
Nadelhoffer, Т., & Nahmias, Е. (2007). The Past and Future of Experimental Philosophy. Philosophical Explorations, 10, 123–149.
Nahmias, E., Morris, S., Nadelhoffer, T., & Turner, J. (2004). The Phenomenology of Free Will. Journal of Consciousness Studies, 11(7–8), 162–179.
Nahmias, E., Morris, S., Nadelhoffer, T., & Turner, J. (2005). Surveying Freedom. Folk Intuitions About Free Will and Moral Responsibility. Philosophical Psychology, 18, 561–584.
Nahmias, E. A., Morris, S. G., Nadelhoffer, T., & Turner, J. (2006). Is incompatibilism intuitive? Philosophy and Phenomenological Research, LXXIII(1), 28–53.
Nichols, S., & Bruno, M. (2010). Intuitions about Personal Identity. An Empirical Study. Philosophical Psychology, 23, 293–312.
Nichols, S., & Knobe, J. (2014). Moralische Verantwortung und Determinismus. Die Kognitionswissenschaft der Alltagsintuitionen. In T. Grundmann, J. Horvath, J. Kipper (Hrg.), Die Experimentelle Philosophie in der Diskussion (S. 102–135). Berlin: Suhrkamp Verlag.
Polunin, O. (2015). Cognitive representation of situational and propositional time flow as basis for temporal framing effect in future time mode. Studia Psychologica, 57(1), 5–20.
Polunin, O. (2016). An impact of the situational and propositional time flow on the monetary saving proposition made from the first- and the third-person perspective. Studia Psychologica, 58(3), 171–183.
Stich, S. (1990). The Fragmentation of Reason: Preface to a pragmatic theory of cognitive evaluation. Cambridge: MIT Press.
Swain, S., Alexander, J., & Weinberg, J. (2008). The Instability of Philosophical Intuitions – Running Hot and Cold on Truetemp. Philosophy and Phenomenological Research, 76, 138–155.
Tversky, A., & Kahneman, D. (1981). The framing of decisions and the psychology of choice. In: Science, 211, 453-458.
Weinberg, J. M., Gonnerman, Ch., Buckner, C., & Alexander, J. (2010). Are philosophers expert intuiters? Philosophy and Psychology, 23(3), 331–355. http://dx.doi.org/10.1080/09515089.2010.490944.
Weinberg, J., Nichols, S., & Stich, S. (2001). Normativity and Epistemic Intuitions. Philosophical Topics, 29, 429–460.
Williamson, T. (2007). The Philosophy of Philosophy. Oxford: Wiley-Blackwell.
Woolfolk, R. L., Doris, J. M., & Darley, J. M. (2006). Identification, Situational Constraint, and Social Cognition: Studies in the Attribution of Moral Responsibility. Cognition, 100(2), 283–301.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
