Серця, наповнені життям: мотиви лірики краматорських поетів-забоївців 20-х років ХХ сторіччя
Ключові слова:
журнал та письменницька організація «Забой», Краммашбуд, ідеологічне та загальнолюдське в художній літературі, строфа, рима, оксюморон, оказіоналізм, тавтологія, тоталітаризмАнотація
У статті розглядаються маловідомі вірші краматорських письменників О. Гая та В. Мироненка (друкувалися в журналі «Забой») та поезія В. Сосюри, присвячені різноманітним явищам тогочасного суспільно-духовного життя. Досягненням О. Гая можна вважати пейзажну лірику, оскільки авторові вдалося художньо переконливо виразити настроєву цілісність людини й довкілля.
В. Мироненко прагне серед індустріальних реалій осягнути інтимні переживання людини, хоча не завжди знаходить для цього відповідні виражальні засоби.
Вірш В. Сосюри – це поетичний експромт, що, напевне, не дозволило поетові зануритися в людську душу, здолати ідеологічні штампи, які доволі точно передають особливості розвитку української літератури за умов панування радянського тоталітаризму.
