Увічлива адресатність і її мовна репрезентація

Анотація

У статті проаналізовано трактування категорії адресатності у науковій літературі, вказано на специфіку мовної репрезентації ввічливої адресатності в українській мові. Описано особливості категорії адресатності та її мовної репрезентації з погляду соціолінгвістичних критеріїв. Увічливу адресатність розглянуто як набір особливих мовних індикаторів, що репрезентують комунікативну взаємодію, певний інструмент впливу на адресата, що іноді є ефективнішими, ніж сама комунікація. Крім того, вказано на соціолінгвістичні, національно-культурні особливості категорії адресатності. Запропоновано ввічливу адресатність розглядати як певний прагматичний вектор, який визначає й регулює стратегію мовленнєвої поведінки мовця, що впливає на вибір і використання мовних індикаторів, специфіку використання мовних засобів вираження ввічливої адресатності. Виокремлено та описано мовні індикатори ввічливої адресатності, якими послуговується мовець з метою налагодження успішного комунікативного акту. Увиразнено, що категорія адресатності не обмежується реалізацією в межах однієї частини мови, оскільки адресатна експлікативність концентрується в займеннику, іменнику та дієслові, здатних називати або вказувати на адресата, тобто категорія адресатності є наскрізною категорією, властивою не тільки однієї частини мови. З’ясовано, що основними спеціалізованими граматичними індикаторами вираження ввічливої адресатності в українській мові є особові займенники ти, Ви, адресатно-особові дієслівні форми, кличний відмінок іменників, дієслова наказового способу слова категорії адресатності (вокатив і адресатні інтенсифікатори на зразок дорогий, шановний та ін.), у яких лексикалізовано адресатну функцію. З погляду ввічливої адресантості для репрезентації взаємин мовці використовують усталений набір мовних індикаторів, які виконують апелятивну, фатичну, регулятивну, конотативну, національно-культурну, прагматично навантажені та модально марковані. Автори доводять, що функційне навантаження ввічливої адресатносі полягає в тому, щоб підготувати умови для успішної реалізації комунікативного акту. Установлено, що семантика адресатності визначається мовленнєвим контактом, взаєминами між комунікантами, ситуацією спілкування та інтенцією мовця.