Рідкісний вид післяопераційної грижі живота
DOI:
https://doi.org/10.26565/2313-6693-2021-43-11Ключові слова:
контрапертурна грижа живота, перитоніт, гостра кишкова непрохідність, лікуванняАнотація
Резюме. Післяопераційна грижа живота вважається найбільш частим ускладненням в абдомінальній хірургії.
Мета. Ознайомити лікарів-практиків із клінічним випадком діагностики та лікування защемленої післяопераційної контрапертурної справжньої грижі живота на тлі закритої травми живота.
Матеріали і методи дослідження. Наводимо клінічний випадок власного спостереження за перебігом, діагностикою та лікуванням защемленої післяопераційної контрапертурної справжньої грижі живота з некрозом петлі тонкої кишки і некрозом пасма великого сальника, гострою странгуляційною тонкокишковою непрохідністю, загальним серозно-фібринозний перитонітом, спайковою хворобою очеревини 2 ст. у пацієнтки з закритою травмою живота. Результати. В роботі представлені дані щодо обстеження та лікування пацієнтки із з закритою травмою живота. З анамнестичних даних встановлено, що 39 років тому проведена холецистоектомія. Враховуючи скарги хворої, анамнез хвороби, дані фізикального обстеження, наявні на час огляду результати лабораторних та інструментальних методів дослідження, встановлено попередній діагноз: закрита травма живота, перитоніт. Інтраопераційно встановлено випадок істиної післяопераційної грижі живота рідкісної локалізації – контрапертурної грижі. Клінічний інтерес представляє не тільки рідкість виникнення даної патології, а й анамнез захворювання, діагностичний пошук, клінічна картина і лікувальна тактика. Висновки. В даному випадку, вірогідно, хвора була носієм грижі довгі роки, а травма лише спровокувала защемлення. Хвора пізно звернулася за медичною допомогою, в результаті чого діагноз перитоніту не викликав сумніву, що дозволило швидко прийняти рішення про необхідність оперативного лікування. В іншому випадку ймовірність тактичної помилки не виключена. Вважаємо, що представлений випадок є цікавим: завжди слід пам'ятати про можливу хірургічну патологію на тлі закритої травми живота.
Посилання
Kroese LF, Sneiders D, Kleinrensink GJ. et al. Comparing different modalities for the diagnosis of incisional hernia: a systematic review. Hernia. 2018; 22: 229–242. Doi: https://doi.org/10.1007/s10029-017-1725-5
Piotrovich SM, Vasilchuk OV, Andriiets VS. Basic principles of surgical treatment of recurrence of postoperative abdominal hernia after alloplasty. Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk [Internet]. 2021 Apr. 30; (1): 72–6. Doi: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.11959 [in Ukraine]
Harikrishnan CP, Vakayil HJ. Prospective and retrospective study of incisional hernias in a tertiary care hospital. Int Surg J. 2017; 4: 2670–76. Doi: http://dx.doi.org/10.18203/2349-2902.isj20173185
Henriksen NA, Jensen KK, Jorgensen LN. The Biology of Hernia Formation. In: Hope W, Cobb W, Adrales G, editor. Textbook of Hernia. Springer, Cham. Doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-43045-4_1
Egiev VN, Lyadov KV, Voskresenskii PK. Atlas operativnoi khirurgii gryzh. M: Medpraktika-M; 2003. 230 s. [in Russian]
Bender E, Sell H. Small bowel obstruction after laparoscopic cholecystectomy as a result of a Maydl's herniation of the small bowel through a trocar site. Surgery. 1996 Apr; 119 (4): 480. Doi: https://doi.org/10.1016/s0039-6060(96)80152-8. PMID: 8644017
Howard R, Thompson M, Fan Z, Englesbe M, Dimick JB, Telem DA. Costs Associated With Modifiable Risk Factors in Ventral and Incisional Hernia Repair. JAMA Netw Open. 2019; 2 (11): e1916330. Doi: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2019.16330
Köckerling F. Recurrent Incisional Hernia Repair-An Overview. Front Surg. 2019 May 14; 6: 26. Doi: https://doi.org/10.3389/fsurg.2019.00026. PMID: 31139632; PMCID: PMC6527885.
Liang MK, Holihan JL, Itani K, Alawadi ZM, Gonzalez JR, Askenasy EP, Ballecer C. Ventral Hernia Management: Expert Consensus Guided by Systematic Review. Ann Surg. 2017 Jan; 265 (1): 80–89. Doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000001701. PMID: 28009730.
Slonetskyi BI, Tutchenko MI, Verbytskyi IV, Kotsiubenko VO. Current trends in diagnostic and treatment tactics in patients with strangulated ventral hernias. Zaporozhye medical journal. 2021; 23 (4), 583–589. Doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.4.232565. [in Ukraine]
Mnari W, Hmida B, Maatouk M, Zrig A, Golli M. Strangulated obturator hernia: a case report with literature review. Pan Afr Med J. 2019 Mar 26; 32: 144. Doi: https://doi.org/10.11604/pamj.2019.32.144.14846. PMID: 31303916; PMCID: PMC6607289
Bakker WJ, Aufenacker TJ, Boschman JS, Burgmans JPJ. Lightweight mesh is recommended in open inguinal (Lichtenstein) hernia repair: A systematic review and meta-analysis. Surgery. 2020 Mar; 167 (3): 581–589. Doi: https://doi.org/10.1016/j.surg.2019.08.021. Epub 2019 Oct 28. PMID: 31672519
Saito T, Fukami Y, Uchino T, Kurahashi S, Matsumura T, Osawa T, Arikawa T, et al. Preliminary results of robotic inguinal hernia repair following its introduction in a single-center trial. Ann Gastroenterol Surg. 2020 Jun 4; 4 (4): 441–447. Doi: https://doi.org/10.1002/ags3.12341. PMID: 32724888; PMCID: PMC7382428
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
