Районування території Харківської області за можливим екологічним ризиком від виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки
Ключові слова:
екологічний ризик, потенційно небезпечний об’єкт, об’єкт підвищеної небезпеки, надзвичайна ситуація
Анотація
Представлено районування території Харківської області за можливим екологічним ризиком від виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки. Створено карту рівня небезпеки екологічної загрози в районах області та проведено їх рангування. Оцінено щільність розміщення потенційних джерел техногенних НС для всіх районів області, що дає право з вірогідною долею умовності говорити про міру техногенної небезпеки території досліджених районів Харківського регіону.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Буц, Ю. В., & Крайнюк, О. В. (1). Районування території Харківської області за можливим екологічним ризиком від виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 85-91. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/885
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).