Інтегрований фаціальний аналіз і стратиграфічна кореляція варгальського вапняку: аналіз даних відслонень і середовищ осадження вздовж Палеотетису
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2026-64-02Ключові слова:
літофації, лагуна, рифи, кореляція, варгальський вапняк, геотіла, резервуар, динаміка басейну, коливання рівня моря, осадова архітектура, ЦСР 9, ЦСР 11Анотація
Це дослідження має на меті вивчити фації та середовище відкладень пізнього пермського вапняку в басейні Верхнього Інду шляхом характеристики геологічних і мінералогічних зразків порід, зібраних з різних місцевостей. Геотіла та осадову архітектуру вапняку Варгал розшифрували за допомогою польових спостережень. Методи досліджень – фаціальний аналіз, стратиграфічний каротаж і літологічна кореляція, які були використані для інтерпретації даних відслонень і реконструкції середовища відкладення. На основі скам’янілостей, наявних у літофаціях, розроблено середовище його відкладення. Седиментологію вивчали за допомогою вимірювання розрізів разом із польовими фотографіями високої розподільної здатності, які були зібрані з використанням неоднорідності фацій та архітектури. Потім фації були нанесені на польові фотографії високої розподільної здатності. Згенерований набір даних включає седиментологічні журнали, зразки та польові фотографії для забезпечення відтворюваності та майбутніх порівняльних стратиграфічних досліджень. Поширені фації вуглистих сланців, піщаних вапняків, глинистих вапняків, викопних вапняків і доломітових вапняків. Скам›янілості, такі як мшанки, плеченогі молюски, двостулкові молюски, черевоногі молюски та трилобіти, датують його середньо-пізнім пермським періодом. П›ять секцій варгальського вапняку були взяті для кореляції. Бічні зміни цих фацій показують стратиграфічну безперервність, але з деякими очевидними змінами в літології та товщині. Через стратиграфічні варіації існує можливість виявити зоновані резервуари для потенційного видобутку вуглеводнів. Різноманітні середовища відкладення цієї формації, які варіюються від лагунних до рифових, широко відомі тим, що представляють дуже активну та різноманітну систему палеотетису. Дослідження підтримує Ціль сталого розвитку (ЦСР) 9 шляхом поглиблення геологічних знань, пов’язаних з оцінкою ресурсів та аналізом осадових басейнів, а також ЦСР 13 – шляхом покращення розуміння клімату та найдавніших умов навколишнього середовища. Оскільки формація складається з різних типів порід, включаючи скам’янілий вапняк і пористий доломіт, і оскільки вона розташована в соляному хребті, вона має хороший потенціал для розвідки нафти і газу в прилеглих басейнах Потвар, Кохат і Банну. Результати цього дослідження рекомендовані для аналогів як керівництво при розробці основи для майбутніх досліджень порівнянних карбонатних порід у досліджуваному регіоні.
Посилання
Ali S. K., Janjuhah H. T., Shahzad S. M., Kontakiotis G., Saleem M. H., Khan U., Antonarakou A. (2021). Depositional sedimentary facies, stratigraphic control, paleoecological constraints, and paleogeographic reconstruction of late Permian Chhidru Formation (Western Salt Range, Pakistan). Journal of Marine Science and Engineering, 9(12), 1372. https://doi.org/10.3390/jmse9121372
Esmaeili R., Ao S., Shafaii Moghadam H., Zhang Z., Griffin W L., Ebrahimi M., Bhandari S. (2022) Amphibolites from makran accretionary complex record Permian-Triassic Neo-Tethyan evolution. International Geology Review, 64(11), 1594-1610. https://doi.org/10.1080/00206814.2021.1946663
Gansser A. (1981) The geodynamic history of the Himalaya. Zagros Hindu Kush Himalaya Geodynamic Evolution, 3, 111-121. https://doi.org/10.1029/gd003p0111
Ghazi S., Ali S. H., Sahraeyan M., Hanif T. (2015) An overview of tectonosedimentary framework of the Salt Range, northwestern Himalayan fold and thrust belt, Pakistan. Arabian Journal of Geosciences, 8, 1635-1651. https://doi.org/10.1007/s12517-014-1284-3
Ghazi, S., Ali, S. H., Shahzad, T., Ahmed, N., Khalid, P., Akram, S., & Sami, J. (2020). Sedimentary, structural and salt tectonic evolution of Karoli-Nilawahan area, Central Salt Range and its impact for the Potwar Province. Himalayan Geology, 41(2), 145-156.
Hughes N.C., Myrow P.M., Ghazi S., McKenzie N.R., Stockli D.F., DiPietro J.A. (2019) Cambrian geology of the Salt Range of Pakistan: Linking the Himalayan margin to the Indian craton. GSA Bull., 131(7- 8), 1095–1114. https://doi.org/10.1130/b35092.1
Kazmi AH., & Rana RA., (1982): Tectonic map of Pakistan. Scale 1:2000000, first edn. Geological Survey of Pakistan, Quetta.
Rehman, N., Jaing, A. N., Ali, S. H., (2024) Effect of diagenetic processes and depositional facies on reservoir quality of the Eocene Carbonate Sequence (Sakesar Limestone) in the Central Salt Range, Pakistan, Journal of Earth Sciences, Journal of Earth Science, 36(3), pp. 1129–1148. https://doi.org/10.1007/s12583-024-0105-1
Khan, H. A., Ali, S. H., Bashir, Y., Ghazi1, A. H., Zahid, M. A, Mustaqeem, M., Ghazi, S. & Shah M. A. Shah (2025) Semi Quantitative Facies Analysis, Depositional Environment And Renewable Energy Potential Of Early Jurassic Datta Formation, Pakistan, Journal of Natural and Applied Sciences Pakistan, 7 (1), 2073-2088.
Kummel B., Teichert C. (1966) Relations between the Permian and Triassic formations in the Salt Range and Trans-Indus ranges, West Pakistan. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie, Abhandlungen, Stuttgart, Band, 125, 297–333.
Sarwar, U., Ghazi, S., Ali, S. H., Mehmood, M., Jahangir, M., Zaheer, A., Arif, S. J., (2024) Sedimentological And Sequence Stratigraphic Analysis Of Late Eocene Kirthar Formation, Central Indus Basin, Pakistan, Eastern Tethys, Earth Sciences Research Journal, Earth Sci. Res. J. 28(1), 29-38. https://doi.org/10.15446/esrj.v28n1.108562
Malkani M. S., & Mahmood Z. (2017) Stratigraphy of Pakistan. Geological Survey of Pakistan, Memoir, 24, 1-134.
Riaz M., Ghazi S., & Waqas M. (2024) Sedimentology and Sequence Stratigraphy of the Late Permian Wargal Limestone: Implication for Reservoir Potential in the Salt Range, Pakistan. Journal of the Geological Society of India, 100(6), 887-900. https://doi.org/10.17491/jgsi/2024/173919
Saw, B. B., Schlaich, M., Pöppelreiter, M. C., Ramkumar, M., Lunt, P., Vintaned, J. A. G., & Ali, S. H. (2019). Facies, depositional environments, and anatomy of the Subis build-up in Sarawak, Malaysia: implications on other Miocene isolated carbonate build-ups. Facies, 65(3), 1-14. https://doi.org/10.1007/s10347-019-0571-6
Teichert C. (1965) Nomenclature and Correlation of the Permian “Productus Limestone”, Salt Range, West Pakistan. Geol. Surv. Pakistan Rec., 15, 1–20.
Teichert, C. (1966). Stratigraphic nomenclature and correlation of the Permian “Productus limestone”, Salt Range, West Pakistan. Geological Survey of Pakistan Records, 15, 1-19.
Wadood B., Khan S., Li H., Wadood J., Ahmad S., & Khan, A. (2021) The Middle Permian (Capitanian) carbonate platform evolution and stratigraphic architecture of a Neo–Tethys rim basin, Central Pakistan. Geological Journal, 56(8), 4080-4101. https:// doi.org/10.1002/gj.4155
Ghazi, S., Miraj, N., Ali, S. H., Waqas, M., (2024) An Appraisal of Microfacies and Depositional Environment of The Middle Eocene Habib Rahi Limestone, Sulaiman Range, Pakistan Journal of Hydrocabon Research, 26, 49-63.
Suyarko, V. G., & Sukhov, V. V. (2013). Conceptual synergetic geological and hydrogeological model of suffusion and karst development in carbonate rocks on the territory of Svyatogirsk monastery. Visnyk of VN Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, 38(1049), 63-68. https:// periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/7671
Zahir M., Awais M., Ghani M., Mohibullah M., Salad Hersi O., Jan I. U., Iqbal H. (2021): Reservoir Quality Assessment of the Upper Permian Chhidru Formation, Salt and Surghar Ranges, Pakistan. Acta Geologica Sinica–English Edition, 95(6), 2120-2137. https:// doi.org/10.1111/1755-6724.14764
Sukhov, V. V., Suyarko, V. G., & Chuienko, O. V. (2017). On connection of modern geodynamic processes in carbonate rocks with tectonic activization of Petrivs’k-Kreminna fault. Visnyk of VN Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, (46), 56-61. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017- 46-07 [Сухов, В. В., Суярко, В. Г., & Чуєнко, О. В. (2017). Про зв’язок сучасних геодинамічних процесів у карбонатних породах з тектонічною активізацією Петрівсько-Кремінського розлому. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», (46), 56-61. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-46-07]
Abir, I. A., Khan, S. D., Ghulam, A., Tariq, S., & Shah, M. T. (2015): Active tectonics of western Potwar Plateau–Salt Range, northern Pakistan from InSAR observations and seismic imaging. Remote Sensing of Environment, 168, 265-275. https://doi.org/10.1016/j.rse.2015.07.011
Moiseienko, R. (2025). Trace fossils from Serpukhovian (Mississipian) sediments of Mospanivska geological structure (Dniper-Donetsk depression). Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, (63), 84- 94. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-63-06.
