Лінгвокогнітивнй погляд на здійснюваний від першої особи словесний опис переживаної емоції
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-8877-2017-85-10Ключові слова:
емоційний досвід, емоція, здійснюваний від першої особи словесний опис, ім’я емоції, когнітивна лінгвістика, концепт емоції, невимовність емоційного досвідуАнотація
Ця стаття розглядає відношення між емоціями, концептами емоцій та іменами емоцій в здійснюваному від першої особи словесному описі переживаних емоцій. Стаття підтверджує з лінгвістичної точки зору, що імена емоцій з прямими значеннями не охоплюють емоційний досвід в його повноті та багатогранності. Новизна статті обумовлена саме запропонованою – лінгвістичною – точкою зору на невимовність емоційного досвіду, тоді як сам постулат про таку невимовність є відносно не новим, та недостатність засобів мови для опису суб’єктивного, зокрема емоційного, досвіду неодноразово підкреслювалася дослідниками в областях когнітивної психології (емоцій), філософії мислення та феноменології. У першій частині статті я резюмую деякі положення з наведених областей, з метою створити необхідний для мого дослідження теоретичний контекст, що охоплює поняття емоційного досвіду та його словесного опису. Потім я як лінгвокогнітолог розвиваю свою точку зору на відношення між об’єктивним світом (тут, емоціями), мисленням (тут, концептами емоцій) та природною мовою (тут, іменами емоцій, використовуваними в здійснюваному від першої особи словесному описі переживаних емоцій). Моя точка зору основана на деяких підходах до цих відношень, запропонованих у провідних лінгвокогнітивних школах Східної та Західної Європи та США. Стаття є одним з прикладів того, як зазначені підходи можуть бути поєднані у межах одного цілісного дослідження. Окрім тих, що наведені в статті, існують й інші підходи до тріади світ-мислення-мова. Я не згадую ці підходи через обсяг і мету моєї статті. Стаття пояснює з лінгвістичної точки зору нездатність імен емоцій в їхніх прямих значеннях передати переживаний емоціональний досвід, і може представляти інтерес для дослідників в областях когнітивної психології (емоцій), філософії мислення та феноменології, для яких теоретичний апарат когнітивної лінгвістики є апріорі чужим.