Відтворення в перекладі засобів мультимодальної репрезентації знаменитостей в американських комедійних мультиплікаційних серіалах
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-8877-2021-93-05Ключові слова:
алюзія, гумористичний ефект, каламбур, мультимодальність, переклад, репрезентаціяАнотація
У статті представлено результати порівняльного аналізу стратегій відтворення моно- та мультимодальної пародійної репрезентації знаменитостей в американському комедійному мультиплікаційному серіалі “BoJack Horseman” в англо-українських та англо-російських перекладах. Виявлено мономодальні пародійні репрезентації персонажів-знаменитостей, що реалізуються вербально, шляхом вживання імені в діалозі і мультимодальні пародійні репрезентації, що реалізуються за взаємодії імені, зображення і звукового ряду, – буквальні і каламбурні. Встановлено, що мономодальні пародійні репрезентації складають перекладацьку проблему через їхній алюзивний потенціал, відтворення якого у випадку культурної/субкультурної специфіки алюзії вирішується шляхом одомашнення. Переклад буквальних мультимодальних репрезентацій, де пародійна знаменитість репрезентується реальним іменем і схожим із реальним зображенням, переважно здійснюється за допомогою транскодування. Переклад візуальних каламбурів не викликає труднощів, тому що несумісність смислів тут створюється зображенням. Переклад вербально-візуальних каламбурів, які створюються за взаємодії каламбурного імені і антропоморфного метафоричного зображення, не складає проблеми лише у випадку пізнаваності імені і наявності в мові перекладу ресурсів для відтворення мовної гри. З’ясовано, що для українського перекладу таких каламбурів характерна стратегія одомашнення, яка реалізується за допомогою цілісного перетворення. Російські перекладачі переважно вдаються до стратегії очуження за допомогою транскодування, внаслідок чого втрачається кореляція із зображенням і гумористичний ефект. Транскодування є релевантним у випадках, коли ім’я знаменитості є загально відомим і корелює із зображенням. Якщо ж воно є культурно або субкультурно специфічним, транскодування веде до очуження тексту перекладу. З’ясовано, що більш комунікативно вдалою стратегією відтворення мультимодальних каламбурних репрезентацій є одомашнення, яке дозволяє досягти кореляції слова і зображення і відтворити гумористичний ефект.