Еволюція образу-символу в дискурсі байки з системної точки зору
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-92-04Ключові слова:
дискурс, еволюція, завершений образ-символ, незавершений образ-символ, опозиційні характеристики системи, художній образАнотація
У статті досліджено природу образу-символу дискурсу байки та інших малих жанрів, схарактеризовано його еволюцію. Описано сутність образу-символу, його утворення як узагальнення характерів персонажів байки. Глибина узагальнення може різнитися, в залежності від цього виокремлюються завершені образи-символи (зустрічаються, в основному, в байках минулих століть) і незавершені, що створюють для адресата лише напрямки, в яких він сам їх узагальнює. Незавершені образи-символи утворюються в таких конструкціях байок, у яких символізація відбувається поетапно, побудовою декількох сюжетів, із яких кожен наступний все бiльш абстрактний та пов’язаний з попереднім не персонажами, а лише аналогіями й асоціаціями. Байки з незавершеним образом-символом базуються на імпліцитних елементах, які не відображено в тексті, але вони маються на думці. Пояснено, що образ-символ байки є складною системою з опозиційними характеристиками, а незавершений образ-символ є вершиною еволюції образів-символів, ідеальним кінцевим результатом (ІКР). Об’єкт зникає (образ-символ переходить у віртуальний стан), але його функція – узагальнювати і позначати – виконується повною мірою. Для конкретизації висновків дослідження у статті наведено приклади байок із завершеним та незавершеним образами-символами, в яких набувають наочності можливі шляхи узагальнення (завершення) цих образів. Подальше функціювання і розвиток образу-символу є можливим в інтертекстах, у складі інших художніх жанрів. Перспективою цієї роботи є вивчення еволюції художніх образів в інших малих сатиричних жанрах, дослідження їх подвійної цілі: узагальнювати і позначати негативні риси, особливості людей, суспільства.
Посилання
Altshuller, G. S. (1991). Nayti ideyu. Vvedenie v teoriyu resheniya izobretatel'skih zadach [Find an idea. Introduction to the theory of inventive problem solving]. Novosibirsk: Nauka Publ. (in Russian)
Vygotski, L. S. (2001). Psikhologiya iskusstva. [Psychology of art]. Moskva : Iskusstvo. (in Russian)
Manyakina, T. I. (1980). Yazykovo-stilisticheskaya kharakteristika zhanra aforizmov (na materiale nemetskogo yazyka). Diss. kand. filol. Nauk [Linguistic and stylistic characteristics of the genre of aphorisms (based on the material of the German language)]. Dnepropetrovsk. 230 p. (in Russian)
Perlina, Y. G. (1995). Kompozitsionno-stilisticheskaya struktura epigrammy kak tipa teksta (na materiale nemetskoy epigrammy 17-20 vv.) Diss. kand. filol. nauk. [Compositional and stylistic structure of an epigram as a type of text (based on a German epigram of the 17th-20th centuries)]. Dnepropetrovsk. 251 p. (in Russian)
Pikhtovnikova, L. S. (2000). Evolutsiya nimec'koi virshovanoi baiky: zhanrovo-stylistychni aspekty. Diss. dokt. filol. nauk [Evolution of the German Poem Fable: Genre and Stylistics Aspects. Dr. philol. sci. diss.]. Kyiv. 427 p. (in Ukrainian)
Pikhtovnikova, L. S., Dombrovan, T. I., Yenikeyeva, S. M., Semenec', O. O. (2018). Lingvosynerhetyka: pidruchnyk dlya studentiv filolohichnykh spetsialʹnostey vyshchykh navchalʹnykh zakladiv. Za zah. red. prof. L. S. Pikhtovnikovoyi. Kharkiv: KHNU imeni V. N. Karazina. [Linguosynergetics: a textbook for students of philological specialties of higher educational institutions]. Under the general ed. prof. L.S. Pikhtovnikova. Kharkiv: V.N. Karazin KhNU. (in Ukrainian)
Pikhtovnikova, L. S. (2012). Lingvosinergetika: osnovy i ocherk napravleniy. Monografiya. KH. : KHNU imeni V.N. Karazina. [Linguosynergetics: Foundations and Outline of Directions]. Monograph. Kharkiv: KhNU named after V.N. Karazin. (in Russian)
Sinergetika (2015). Sinergetika v filologicheskikh issledovaniyakh : monografiya / T. I. Dombrovan, S. M. Yenikeyeva, L. S. Pikhtovnikova i dr.; pod obshch. red. prof. L. S. Pikhtovnikovoy. KH.: KHNU imeni V. N. Karazina. [Synergetics in philological research]: monograph / TI Dombrovan, SM Enikeeva, LS Pikhtovnikova, etc .; under general ed. prof. L.S. Pikhtovnikova. Kh.: V.N. Karazin Kharkiv National University. (in Russian)
Teliya, V.N. (1988). Metafora kak model' smysloproizvodstva i yeye ekspressivno-otsenochnaya funktsiya. Metafora v yazyke i tekste. V: Metafora v yazyke i tekste. Pod red. V. N. Teliya. [Metaphor as a model of meaning production and its expressive-evaluative function. In: Metaphor in language and text]. Ed. V.N. Telia. Moskva: Nauka Publ, pp. 26–52. (in Russian)
Ursul, A. D. (1968). Priroda informatsii. [The nature of information]. Moskva : Politicheskaya literatura Publ. (in Russian)
Brandmaier, M. (1997): Verzauberte Kinderherzen: ein ungewöhnliches Kinderbuch. Fabeln - Märchen - Abenteuergeschichten in drei Abschnitten für Familie, Kindergarten, Vor- und Grundschule. Rohrbach : Dr. Deutschbauer.
Deutsche Fabeln [...] (1991): Deutsche Fabeln aus neun Jahrhunderten. Hrsg. von K. W. Becker. Leipzig : Reclam.
Drewermann, E. (1998): Von Tieren und Menschen. Moderne Fabeln. Zürich und Düsseldorf : Walter Verlag.
Jäckel, K. (1985). Der Geist in der Handtasche: Märchen, Fabeln, Traumgeschichten. 1. Aufl. Würzburg : Arena.
Krüss, J. (1984) Die Schiffbrüchigen oder Die Fabelinsel: ein Südseebuch voller Fabeln, Kokospalmen und Möweneier. München : Lenth.
Liebchen, W. (1990). Die Fabel: das Vergnügen der Erkenntnis; Fabel, Gleichnis, Parabel, Witz; mit einer Abhandlung über die Formkriterien dieser Gattung. Kilianshof : Fabel-Verl. Liebchen.
Liebchen, W. (1989). Der witzige Reineke Fuchs. Die fabelhafte Erzählung. Rön-Grabfeld/Kilianshof : Fabel-Verlag Gudrun Liebchen.
Liebchen, W., Prohl K.-J. (1992). Die Fabel heute: Realität und Argument; rhetorische Fabeln; mit einer Abhandlung über das Fabelschreiben und über die Stilarten der Fabel. 1-Aufl. Kilianshof: Fabel-Verl. Liebchen.
Maess, Th. (Hrsg.) (1988). Scherze, Lügen, Fabeln in alten Predigten. München: Nymphenburger.
Pichtownikowa, L. (2008). Synergie des Fabelstils: Die deutsche Versfabel vom 13–21 Jahrhundert. / Ukrainische Beiträge zur Germanistik. Band 5. Aachen: Shaker Verlag.
Wilke, Chr. H. (1971). Fabel als Instrument der Aufklärung. Leistungsfähigkeit eines literarischen Typus. BASIS 2. S.71–102.
