Наративні стратегії переказів сновидінь: інстанції фокалізації
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-8877-2020-92-03Ключові слова:
наративна стратегія, переказ сновидіння, фокалізація, евіденційністьАнотація
У статті розглянуто специфіку наративної стратегії переказів сновидінь на матеріалі англомовних онлайн-щоденників. Розглядаються ключові елементи наративної стратегії, релевантні для вивчення переказів сновидінь, – варіювання типів фокалізації та їх співвіднесеність із маркерами евіденційності. Аналіз фокусується на специфічних конфігураціях інстанцій фокалізації в переказах сновидінь, де «Я» сновидіння та «Я» нарації можуть не співпадати, що свідчить про відмінність оповідей про сновидіння від наративів реального досвіду. З урахуванням специфіки оніричного досвіду, центральними елементами наративної стратегії запропоновано вважати фокалізацію та маркери евіденційності, які зумовлюють об’єктивну або суб’єктивну спрямованість стратегії. Маркери евіденційності розглянуто як засоби навігації в наративних просторах для сигналізування про оніричність простору та його протиставлення знанням про реальний світ. Доведено, що суб’єктивну наративну стратегію характеризує підхід оповідача до сновидіння як до особистого досвіду, що виявляється у єдності інстанцій фокалізації «Я»-сновидіння та «Я»-нарації та використанні економних дейктичних засобів навігації у наративних просторах. Об’єктивно спрямована наративна стратегія, навпаки, залучає елементи зовнішньої фокалізації, тобто інстанції «Я»-нарації як зовнішньої стосовно «Я»-сновидіння, та розгорнуті пропозиції, що свідчать про оніричність наративного простору.
Посилання
Brokmejer J., Harre R. (2000). Narrativ: problemy i obeshhanija odnoj al'ternativnoj paradigmy [Narative: Problems and Prospects of an Alternative Paradigm]. Voprosy Filosofii [Philosophy Studies], 3, 29–42. (in Russian)
Kravchenko N. K. (2014). Narrativ kak diskurs: kategorii, funkcii, metody issledovanija v rakurse sovremennogo diskurs-analiza [Narrative as Discourse: categories, functions, and methods within modern discourse analysis framework]. Odes'kij lіngvіstichnij vіsnik [Odessa Linguistic Journal], 4, 134–139. (in Russian)
Leshhenko G. V. (2017). Suchasna kognity`vna naratologiya: napryamy` i priory`tety` doslidzhen` [Modern cognitive narratology: research directions and primary concerns]. Naukovi Zapy`sky` Berdyans`kogo Derzhavnogo Pedagogichnogo Universy`tetu. Ser.: Filologichni nauky` [Scientific Papers of Berdyansk State Pedagogical University. Philology Series], 12, 47–52. (in Ukrainian)
Tkachuk O. (2002). Naratologichny`j slovny`k [Narratologic dictionary]. Ternopil`: Aston. (in Ukrainian)
Tjupa V. I. (2011). Narrativnaja strategija romana [Narrative strategy of the novel]. Novyj Filologicheskij Vestnik [New Philology Journal], 3(18), 8–25. (in Russian)
Tjupa V. I. (2001). Narratologija kak analitika povestvovatel'nogo diskursa [Narratology as Analytical Framework of Narrative Discourse]. Tver': Tver. gos. un-t. (in Russian)
Schmid, W. (2013). Narratologija [Narratology]. M.: Jazyki slavjanskoj kul'tury. (in Russian)
Aikhenvald, A. Y. (2014). The grammar of knowledge: a cross-linguistic view of evidentials and the expression of information source. In A.Y. Aikhenvald (Ed.), The grammar of knowledge: A cross-linguistic typology (1–51). Oxford University Press.
Alber, J., & Fludernik, M. (2010). Postclassical narratology: Approaches and analyses. The Ohio State University Press.
Cohen, G., Chuakaw, C., & Small, J. (2010). Waking the language of dreamers: A survey of evidentiality in dreams. Evidence from Evidentials, 28, 45–73.
Chatman, S. B. (1990). Coming to terms: The rhetoric of narrative in fiction and film. Cornell University Press.
Dancygier, B. (2011). The language of stories: A cognitive approach. Cambridge University Press.
DreamJournal. Retrieved from http://dreamjournal.net/
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The way we think: Conceptual blending and the mind's hidden complexities. Basic Books.
Fludernik, M. (2002). Towards a 'natural' narratology. Routledge.
Fludernik, M. (2009). An introduction to narratology. Routledge.
Genette, G. (2004). Fiction et diction [1991]. Éditions du Seuil.
Herman, D. (2009). Beyond voice and vision: Cognitive grammar and focalization theory. Point of View, Perspective, and Focalization: Modeling Mediation in Narrative, 17, 119-142.
Jacobson R. (1984). Russian and Slavic Grammar: Studies 1931 – 1981. Berlin – New York – Amsterdam.
Labov, W. (1997). Some further steps in narrative analysis. Journal of Narrative and Life History, 7, 395–415.
Lakoff, G. (1996). Sorry, I’m not myself today: The metaphor system for conceptualizing the self. In Spaces, worlds and grammar, ed. G. Fauconnier and E. Sweetser, 91–123.
Löschnigg, M. (1999). Narratological categories and the (non)-distinction between factual and fictional narratives. In J. Pier (Ed.), Recent trends in narratological research. Presses universitaires François-Rabelais.
Mushin, I. (2001). Evidentiality and epistemological stance. Narrative retelling. John Benjamins Publishing Company.
Niederhoff, B. (2014). Focalization. In P. Hühn et al. (Eds.), The living handbook of narratology. Hamburg: Hamburg University. Retrieved from http://www.lhn.uni-hamburg.de/article/narrative-strategies
Tjupa, V. (2014). Narrative strategies. In P. Hühn et al. (Eds.), The living handbook of narratology. Hamburg: Hamburg University. Retrieved from http://www.lhn.uni-hamburg.de/article/narrative-strategies
