Цифровізація банківського сектору як чинник зміни поведінкових моделей фінансових рішень

Анотація

У статті досліджено поведінкові моделі прийняття фінансових рішень економічними агентами в умовах цифрової трансформації банківського сектору, що дозволило виявити ключові когнітивні упередження, які актуалізуються в цифровому банківському середовищі, розробити чотирирівневу концептуальну модель взаємодії цифрових технологій і поведінкових факторів та обґрунтувати підходи до регулювання поведінкових ризиків цифрового банківництва.

Вступна частина. Цифровізація банківництва охоплює широкий спектр технологічних інновацій – мобільний банкінг, алгоритми штучного інтелекту, відкритий банкінг, BNPL-сервіси та децентралізовані фінанси, – які кардинально змінюють середовище взаємодії між фінансовими інституціями та їх клієнтами.

Постановка проблеми. Попри стрімкий розвиток цифрових банківських технологій, залишається недостатньо дослідженим питання про те, яким чином цифрове середовище трансформує когнітивні механізми прийняття фінансових рішень. Класична економічна теорія постулює раціональність економічного агента, тоді як реальна практика свідчить про систематичні відхилення від раціональної поведінки, що набувають нових форм і масштабів у цифровому контексті.

Нерозв'язані аспекти. У науковій літературі бракує комплексних моделей, які б інтегрували технологічний і поведінковий виміри цифровізації банківництва з урахуванням зворотних зв'язків між поведінкою клієнтів та алгоритмічними системами, а також нерівномірності поведінкових наслідків для різних соціально-демографічних груп. Окремою прогалиною є відсутність системних підходів до регулювання поведінкових ризиків цифрового банківництва в умовах українського ринку.

Мета статті. Дослідження механізмів впливу цифровізації банківського сектору на поведінкові моделі прийняття фінансових рішень, виявлення ключових поведінкових ефектів цифрового банківського середовища та розробка концептуальних підходів до регулювання відповідних ризиків.

Основний матеріал. На основі методів теоретичного аналізу, порівняльного аналізу та концептуального моделювання систематизовано п'ять ключових когнітивних упереджень цифрового банківського середовища: ефект фреймінгу, безболісність транзакцій, надмірна впевненість, ефект рекомендаційних алгоритмів та цифрова прокрастинація. Розроблено чотирирівневу концептуальну модель взаємодії цифрових банківських технологій і поведінкових факторів, що охоплює технологічний рівень, рівень поведінкового медіатора, рівень поведінкової реакції та регуляторний контекст. Модель враховує механізм “поведінкових петель підсилення” та концепцію “поведінкового цифрового розриву” між різними групами користувачів.

Висновки. Встановлено амбівалентний характер впливу цифровізації на фінансову поведінку: цифрове середовище одночасно генерує проксаміальні ефекти – автоматизацію заощаджень, підвищення фінансової грамотності, ефективний нейджинг – та дисфункціональні ефекти, пов'язані з посиленням імпульсивності, ефектом безболісності транзакцій і маніпулятивними дарк-патернами. Практична значущість результатів визначається можливістю їх використання банківськими установами при проектуванні цифрових продуктів, регуляторними органами при розробці стандартів поведінкового нагляду, а також у системі фінансової освіти для підвищення поведінкової стійкості споживачів фінансових послуг.