Цифрова трансформація антикризового менеджменту підприємств в умовах економічної нестабільності
DOI:
https://doi.org/10.26565/2786-4995-2026-3-12Ключові слова:
цифрова трансформація, антикризовий менеджмент, цифрова стійкість, економічна стійкість, цифрова зрілість, штучний інтелект, прогнозна аналітика, управління ризиками, цифрові технології, економічна нестабільністьАнотація
Повномасштабна війна та економічна нестабільність суттєво змінили умови функціонування українських підприємств і зумовили трансформацію традиційних підходів до антикризового менеджменту. За таких умов цифрова трансформація стає важливою складовою антикризової стратегії, забезпечуючи безперервність бізнес-процесів, оперативний моніторинг ризиків та підвищення адаптивності підприємств. Використання штучного інтелекту, Big Data, хмарних технологій, Інтернету речей, цифрових двійників і прогнозної аналітики сприяє переходу від реактивної моделі антикризового управління до прогнозної та адаптивної. Особливого значення цифровізація набуває в контексті післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України. У сучасних умовах цифрова трансформація виступає одним із ключових чинників забезпечення стійкості та довгострокового розвитку підприємств.
Постановка проблеми. Попри активний розвиток цифрових технологій та їх упровадження в діяльність підприємств, інтеграція цифрових інструментів у систему антикризового менеджменту залишається недостатньо системною. Технологічні рішення та традиційні механізми антикризового управління часто розглядаються відокремлено, що обмежує можливості підприємств щодо прогнозування криз, оперативного реагування на ризики та забезпечення економічної стійкості в умовах високої невизначеності.
Нерозв’язані аспекти. Незважаючи на значну кількість досліджень у сфері цифровізації та антикризового менеджменту, недостатньо розробленими залишаються комплексні підходи до формування цифрової моделі антикризового управління підприємствами. Подальшого дослідження потребують взаємозв’язки між рівнем цифрової зрілості підприємства, його адаптивністю до кризових викликів та ефективністю прийняття управлінських рішень у високотурбулентному середовищі.
Мета статті. Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення практичних напрямів цифровізації антикризового менеджменту підприємств для підвищення їх стійкості й адаптивності в умовах економічної нестабільності.
Основний матеріал. Дослідження ґрунтується на системному та порівняльному підходах до аналізу цифрової трансформації антикризового менеджменту підприємств в умовах економічної нестабільності. У статті досліджено цифрову зрілість і цифрову стійкість підприємств, сучасні інструменти управління ризиками, а також можливості використання штучного інтелекту, Big Data, ERP, CRM, хмарних технологій, IoT, Digital Twin і прогнозної аналітики для забезпечення безперервності та адаптивності бізнес-процесів. На основі узагальнення європейського й американського досвіду обґрунтовано перспективи його адаптації до українських умов та запропоновано п’ятирівневу модель Digital Crisis Management Framework, орієнтовану на моніторинг і прогнозування ризиків, підтримку управлінських рішень та адаптивне відновлення підприємств.
Висновки. Цифрова трансформація антикризового менеджменту визначається як комплексний процес інтеграції сучасних цифрових технологій у систему стратегічного управління, спрямований на підвищення адаптивності, безперервності бізнес-процесів та економічної стійкості підприємств. Стратегічним пріоритетом для українського бізнесу є формування цифрової економічної стійкості (Digital Economic Resilience) на основі використання штучного інтелекту, прогнозної аналітики, управління на основі даних та інтеграції до європейських цифрових екосистем. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення систем антикризового менеджменту та підвищення стійкості й конкурентоспроможності українських підприємств в умовах воєнної та післявоєнної економіки.
Посилання
Lytvynenko, O. D., Lytvynenko, A. O., & Morozova, N. L. (2025). Impact of digital economy on business development in Ukraine. Business Inform, (5), 176–183. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-5-176-183 [in Ukrainian]
Liberato lo Conte, D., Sancetta, G., Cucari, N., & Escobar, O. (2026). AI-driven risk governance for SMEs: From predictive analytics to strategic competitiveness. Strategic Change. DOI: https://doi.org/10.1002/jsc.70097
Liu, C., Wang, Y., Purvis, L., & Potter, A. (2026). Can digital twin technology enhance supply-chain resilience? A systematic literature review. Sustainability, 18(5), Article 2361. DOI: https://doi.org/10.3390/su18052361
Pasko, M., Lisna, I., Morozova, N. L., & Denchyk, I. (2025). Readiness of Ukrainian business for digital transformation: Drivers and barriers. Financial and Credit Systems: Prospects for Development, 1(16), 125–137. DOI: https://doi.org/10.26565/2786-4995-2025-1-10 [in Ukrainian]
Zhang, J., Li, H., & Zhao, H. (2025). The impact of digital transformation on organizational resilience: The role of innovation capability and agile response. Systems, 13(2), Article 75. DOI: https://doi.org/10.3390/systems13020075
Babenko, M. V., Pyvavar, I. V., Morozova, N. L., & Lytvynenko, A. V. (2026). Managerial decision-making in the context of digital transformation. Business Inform, (1), 576–588. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-1-576-588 [in Ukrainian]
Zahorodniuk, O. V., & Dmytryk, I. O. (2024). The role of BPM, CRM and ERP systems in the digital transformation of Ukrainian business. Collected Works of Uman National University of Horticulture, 104(2), 191–201. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8240-2024-104-2-191-201 [in Ukrainian]
Grinko, A., Hrynko, P., & Daudova, G. (2025). Philosophy of developing a competency-based model of organizational personnel in the digital economy. Current Problems of Sustainable Development, 2(2), 34–46. DOI: https://doi.org/10.60022/2(2)-4S [in Ukrainian]
Yursha, O., Koval, S., & Melnyk, L. (2024). Transformation of enterprises’ crisis management in the digital economy paradigm. Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, 12(45), 201–213. DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2024.12(45).201-213 [in Ukrainian]
Kraus, K. M., Kraus, N. M., & Shtepa, O. V. (2022). Digital transformation of cybersecurity at the micro level under martial law. Innovation and Sustainability, (3), 26–37. Retrieved from: https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/37434 [in Ukrainian]
Safonik, N. P., Kovalchuk, A. M., & Kostiunik, O. V. (2026). Transformation of business models of relocated enterprises under intellectualization and digitalization: Investment and organizational aspects. Current Problems of Sustainable Development, 3(4), 91–99. DOI: https://doi.org/10.60022/3(4)-11S [in Ukrainian]
Kotkovskyi, V. R., Samorodov, B. V., & Chkheailo, A. A. (2024). Human resource management in wartime: Motivation, ways and methods of effective use of personal potential. Sustainable Economic Development, 3(50), 228–235. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-50-34 [in Ukrainian]
Misiura, Ie. Yu. (2026). Logistics in the context of digitalization in Ukraine. Business Inform, (1), 100–109. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-1-100-109 [in Ukrainian]
Lisnyi, A. (2026). Digital transformation as a mechanism for anti-crisis management of enterprises in the conditions of unstable markets. Economy and Society, (84). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2026-84-119 [in Ukrainian]
Piankova, O., & Rula, O. (2025). The impact of digital transformations on the effectiveness of crisis management in international companies. Economy and Society, (72). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-155 [in Ukrainian]
Adler-Nissen, R., & Eggeling, K. A. (2024). The discursive struggle for digital sovereignty: Security, economy, rights and the cloud project Gaia-X. Journal of Common Market Studies. DOI: https://doi.org/10.1111/jcms.13594
Ivanov, D. (2023). The Industry 5.0 framework: Viability-based integration of the resilience, sustainability, and human-centricity perspectives. International Journal of Production Research, 61(5), 1683–1695. DOI: https://doi.org/10.1080/00207543.2022.2118892
Bianchini, S., Damioli, G., & Ghisetti, C. (2023). The environmental effects of the “twin” green and digital transition in European regions. Environmental and Resource Economics, 84, 877–918. DOI: https://doi.org/10.1007/s10640-022-00741-7
Ristvej, J., Tonhauser, M., Chovanec, D., Kubás, J., Kollár, B., et al. (2025). Cyber resilience conceptual model for European Union NIS2 standards implementation in Slovakia. Scientific Reports, 15, Article 26902. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-12829-3
Crupi, A., Del Sarto, N., Di Minin, A., Gregori, G. L., Lepore, D., Marinelli, L., & Spigarelli, F. (2020). The digital transformation of SMEs—A new knowledge broker called the digital innovation hub. Journal of Knowledge Management, 24(6), 1263–1288. DOI: https://doi.org/10.1108/JKM-11-2019-0623
National Institute of Standards and Technology. (2025). NIST strategy for American technology leadership in the 21st century. Retrieved from: https://www.nist.gov/director/strategic-priorities
Ashraf, M., Eltawil, A., & Ali, I. (2024). Disruption detection for a cognitive digital supply chain twin using hybrid deep learning. Operational Research, 24, Article 23. Retrieved from: https://link.springer.com/article/10.1007/s12351-024-00831-y
Papyshev, G., & Chan, K. J. D. (2026). AI regulatory strategies for digital sovereignty: The role of geopolitics and technological disparities. Electronic Markets, 36(1), Article 8. DOI: https://doi.org/10.1007/s12525-025-00870-z
Serhiienko, O., Smorodin, A., & Silichova, T. (2025). Digital transformation as a catalyst for European integration processes development. Actual Problems of Innovative Economy, (4), 103–111. DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2025-4-24 [in Ukrainian]