Інтегрована модель управління зеленим кредитуванням для сталого фінансування
DOI:
https://doi.org/10.26565/2786-4995-2026-3-08Ключові слова:
зелене фінансування, зелені облігації, зелені кредити, сталий розвиток, ESG, управління зеленим кредитуваннямАнотація
Зелене фінансування стало одним із основних інструментів підтримки переходу до низьковуглецевої економіки шляхом мобілізації фінансових ресурсів для екологічно сталих інвестицій. У межах Європейського Союзу зелені облігації, зелені кредити та фінансові інструменти, орієнтовані на ESG, відіграють дедалі важливішу роль у досягненні кліматичної нейтральності. Польща посідає особливе місце в цьому процесі як перший у світі суверенний емітент зелених облігацій, водночас стикаючись із суттєвими викликами, пов’язаними з енергетичним переходом та сталим економічним розвитком.
Постановка проблеми. Незважаючи на стрімке розширення сфери сталого фінансування, наявні механізми зеленого фінансування залишаються фрагментарними. Державні органи, міжнародні фінансові установи, комерційні банки, виробники зелених технологій та кінцеві користувачі часто діють незалежно один від одного, що знижує загальну ефективність та результативність розподілу зелених кредитних ресурсів.
Нерозв’язані аспекти. Попередні дослідження переважно розглядають зелені облігації та зелені кредити окремо, тоді як інтегрованим механізмам управління, які координують діяльність зацікавлених сторін у межах єдиної екосистеми сталого фінансування, приділяється недостатньо уваги. Крім того, роль виробників технологій відновлюваної енергетики як безпосередніх отримувачів пільгового зеленого фінансування залишається недостатньо дослідженою.
Мета статті. Метою дослідження є аналіз розвитку зеленого фінансування в Польщі та розроблення інтегрованого механізму управління зеленим кредитуванням, спрямованого на посилення інституційної координації, покращення доступу до сталого фінансування та підтримку екологічної й економічної трансформації.
Основний матеріал. У дослідженні використано порівняльний, статистичний, інституційний та системний аналізи, доповнені концептуальним моделюванням. Емпіричний аналіз ґрунтується на описових та порівняльних даних європейських і польських фінансових установ за період 2014–2025 років, зокрема щодо ринків зелених облігацій і зелених кредитів, ESG-орієнтованих ініціатив та політики сталого фінансування. Запропоновано економетричну модель для подальшої емпіричної перевірки; у межах цього дослідження економетричні коефіцієнти не оцінювалися.
Висновки. Результати дослідження демонструють, що зелене фінансування стало стратегічним рушієм сталого розвитку Польщі. Запропонований інтегрований механізм управління зеленим кредитуванням об’єднує державні установи, міжнародні фінансові організації, комерційні банки, виробників зелених технологій та кінцевих користувачів у межах єдиної фінансової екосистеми. Ключовими складовими запропонованої моделі управління сталим кредитуванням є пільгове фінансування виробників зелених технологій, оцінювання на основі ESG-критеріїв та інструменти розподілу ризиків. Запропонована модель може підвищити ефективність зеленого фінансування, покращити інституційну взаємодію та сприяти реалізації Рамкової програми Європейського Союзу зі сталого фінансування і досягненню довгострокових кліматичних цілей.
Посилання
Banga, J. (2019). The green bond market: A potential source of climate finance for developing countries. Journal of Sustainable Finance & Investment, 9(1), 17–32. DOI: https://doi.org/10.1080/20430795.2018.1498617
European Bank for Reconstruction and Development (EBRD). (2025). EBRD and BNP Paribas Bank Polska back residential green financing in Poland. Retrieved from: https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2025/ebrd-and-bnp-paribas-bank-polska-back-residential-green-financin.html
European Investment Bank. (2025). Poland: Mid-Caps to get green financing support as EIB bolsters lending by Credit Agricole Bank Polska. Retrieved from: https://www.eib.org/en/press/all/2025-311-polish-mid-caps-to-get-green-financing-support-as-eib-bolsters-lending-by-credit-agricole-bank-polska
European Environment Agency. (2025). Green bonds in Europe, different country. Retrieved from: https://www.eea.europa.eu/en/analysis/indicators/green-bonds-8th-eap
Inbank. (2025). Green financing supported by the European Investment Bank. Retrieved from: https://inbank.pl/en/loan/green-energy
EFFECT4buildings. (2020). Green loans in Poland, Sweden, Denmark-Norway and Finland. Retrieved from: https://www.effect4buildings.se/wp-content/uploads/7-Green-Loans-in-Poland-Sweden-Denmark-Norway-and-Finland.pdf
Coalition of Finance Ministers for Climate Action. (2025). Green Poland. Retrieved from: https://www.financeministersforclimate.org/sites/default/files/inline-files/Day%201%20-%20Principle%205%20-%20Poland%20-%20green%20bonds.pdf
International Finance Corporation (IFC). (2025). IFC partners with Bank Pekao to boost financing for green and blue projects in Poland. Retrieved from: https://www.ifc.org/en/pressroom/2025/ifc-partners-with-bank-pekao-to-boost-financing-for-green-and-blue-projects-in-poland
International Energy Agency. (2024). World energy investment 2024. International Energy Agency.
Ministry of Finance of Poland. (2022). Green bonds report. Government of Poland.
Narodowy Bank Polski. (2023). Sustainability in the Polish banking sector: Annual report. NBP.
OECD. (2021). Financing a sustainable recovery: Policies, practices and tools. OECD Publishing.
OECD. (2024). OECD green finance and investment outlook 2024. OECD Publishing.
NordSIP. (2025, July 7). Poland goes green with new bond. Retrieved from: https://nordsip.com/2025/07/07/poland-goes-green-with-new-bond/
Taghizadeh-Hesary, F., & Yoshino, N. (2019). The way to induce private participation in green finance and investment. Finance Research Letters, 31, 98–103. DOI: https://doi.org/10.1016/j.frl.2019.04.016
Wang, Y., & Zhi, Q. (2016). The role of green finance in environmental protection: Two aspects of market mechanism and policies. Energy Procedia, 104, 311–316. DOI: https://doi.org/10.1016/j.egypro.2016.12.053