Дослідження реакцій обміну заряду (t, 3He): врахування членів обміну вибиванням та тензорної сили
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-2-06Ключові слова:
переходи Гамова-Теллера, реакція обміну заряду, тензорні сили, апроксимація спотвореного хвильового імпульсу, кутовий розподіл, поперечний перерізАнотація
У цьому дослідженні використовується структура DWIA (Distorted Wave Impulse Approximation), яка дозволяє досліджувати вплив ефектів обміну вибиванням разом із внесками тензорної сили під час дослідження реакцій обміну зарядом. Тут було обчислено диференціальний переріз і одиничний переріз для (t, 3He) реакцій обміну зарядом на мішенях 12C, 13C, 26Mg і 58Ni. Отримані результати демонструють, що врахування умов обміну суттєво зменшує розрахунковий переріз. Крім того, внесок тензорних сил вносить додатковий рівень складності в аналіз реакцій обміну зарядом. Залежно від цільового ядра, внесок тензорних сил створює або конструктивні, або деструктивні ефекти інтерференції, що призводить або до збільшення, або до зменшення величини поперечного перерізу на основі цільового ядра. Прогнозовані одиничні перерізи узгоджуються з відповідними експериментальними даними, але демонструють специфічні відхилення через тензорні взаємодії, які найбільш виражені в 5⁸Ni.
Посилання
T.N. Taddeucci, et al., Nucl. Phys. A 469, 125 (1987), https://doi.org/10.1016/0375-9474(87)90089-3
M.N. Harakeh, and A.V. Woude, Giant Resonances: Fundamental High Frequency Modes of Nuclear Excitations, (Oxford University, New York, 2001).
B. Gao, et al., Phys. Rev. C 101, 014308 (2020), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.101.014308
J. J. Li, et al., Phys. Rev. C 102, 064601 (2020), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.102.064601
Y. Fujita, et al., Phys. Rev. C 67, 064312 (2003), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.67.064312
B. T. Kim, et al., Phys. Rev. C 61, 044611 (2000), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.61.044611
D. T. Khoa, et al., Phys. Rev. C 76, 014603 (2007), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.76.014603
D. Vale, et al., Phys. Rev. C 103, 064307 (2021), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.103.064307
D. Gambacurta, et al., Phys. Rev. Lett. 125, 212501 (2020), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.125.212501
F. T. Avignone, et al., Rev. Mod. Phys. 80, 481 (2008), https://doi.org/10.1103/RevModPhys.80.481
J. Engel, et al., Rep. Prog. Phys. 80, 046301 (2017), https://doi.org/10.1088/1361-6633/aa5bc5
J. Menendez, et al., J. Phys. G 45, 014003 (2017), https://doi.org/10.1088/1361-6471/aa9bd4
F. Cappuzzello, et al., Prog. Part. Nucl. Phys. 128, 103999 (2023), https://doi.org/10.1016/j.ppnp.2022.103999
A. L. Cole, et al., Phys. Rev. C 74, 034333 (2006), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.74.034333
Y. Fujita, et al., Phys. Rev. C 70, 011306(R) (2004), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.70.011306
F. Diel, et al., Phys. Rev. C 99, 054322 (2019). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.99.054322
H. Fujita, et al., Phys. Rev. C 100, 034618 (2019), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.100.034618
J. C. Zamora, et al., Phys. Rev. C 100, 032801 (2019), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.100.032801
S. Noji, et al., Phys. Rev. C 92, 024312 (2015), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.92.024312
R.G.T. Zegers, et al., Phys. Rev. C 74, 024309 (2006), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.74.024309
T. Udagawa, A. Schulte, and F. Osterfeld, Nucl. Phys. A, 474, 131 (1987). https://doi.org/10.1016/0375-9474(87)90197-7
G. Perdikakis, et al., Phys. Rev. C, 83, 054614 (2011). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.83.054614
R.G.T. Zegers, et al., Phys. Rev. Letts. 99, 202501 (2007). https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.99.202501
R. Titus, et al., J. Phys. G: Nucl. Part. Phys. 45, 014004 (2017). https://doi.org/10.1088/1361-6471/aa98c1
R. Titus, et al., Phys. Rev. C, 100, 045805 (2019). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.100.045805
A. L. Cole, et al., Phys. Rev. C, 86, 015809 (2012). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.86.015809
G.W. Hitt, et al., Nuclear Instruments and Methods in Physics Research A 566, 264 (2006). https://doi.org/10.1016/j.nima.2006.07.045
B. T. Kim, et al., Phys. Rev. C, 61, 044611 (2000). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.61.044611
A. Schulte, et al., Phys. Lett. B, 183, 243 (1987). https://doi.org/10.1016/0370-2693(87)90956-7
Ankita, and P. Singh, Mod. Phys. Lett. A, 38, 2350066 (2023). https://doi.org/10.1142/S0217732323500669
Riken, https://www.nishina.riken.jp/researcher/archive/program, Nishina center for accelerator-based science.
P. Singh, et al., Mod. Phys. Lett. A, 35, 2020045 (2020). https://doi.org/10.1142/S0217732320500455
W.G. Love, and M.A. Franey, et al., Phys. Rev. C, 24, 1073 (1981). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.24.1073
M.A. Franey, and W.G. Love, et al., Phys. Rev. C, 31, 488 (1985). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.31.488
H. Fujimura, et al., Phys. Rev. C 69, 064327 (2004). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.69.064327
T. Yamagata, et al., Nucl. Phys. A 589, 425 (1995). https://doi.org/10.1016/0375-9474(95)00071-8
S. Y. Van Der Werf et al., Nucl. Phys. A 496, 305 (1989). https://doi.org/10.1016/0375-9474(89)90177-2
J. Kamiya, et al., Phys. Rev. C, 67, 064612 (2003). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.67.064612
M. Honma, et al., Phys. Rev. C, 69, 034335 (2004). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.69.034335
C.A. Douma, et al., Eur. Phys. J. A, 56, 51 (2020). https://doi.org/10.1140/epja/s10050-020-00044-9
S.C. Pieper, et al., Annu. Rev. Nucl. Part. Sci. 51, 53 (2001). https://doi.org/10.1146/annurev.nucl.51.101701.132506
C.J. Guess, et al., Phys. Rev. C, 80, 024305 (2009). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.80.024305
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
