Опис структури ядра германію (_32^66)Ge_34 з використанням ядерних моделей IBM-1, GVMI та VMI
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2023-2-06Ключові слова:
структура ядра, (_32^66Ge_34), моделі (IBM-1, GVMI та VMI)Анотація
У цій статті для розрахунку рівнів енергії позитивної парності та її гамма-переходів як функція кутового моменту парно-парного (_32^66Ge_34) ядра використовувалися модель взаємодіючих бозонів (IBM-1), модель змінного моменту інерції (VMI) і узагальненого моменту інерції (GVMI). Також були оцінені співвідношення рівнів енергій (E_4^+)⁄(E_2^+ ), (E_6^+)⁄(E_2^+), and (E_8^+)⁄(E_2^+) та порівняні з експериментальними значеннями енергії та ідеальною схемою для трьох динамічних симетрій SU(5), SU(3) та O(6), щоб визначити динамічну симетрію цього ядра поточне дослідження показало, що при динамічна симетрія визначення O(6)-SU(5). Перетин енергетичної зони та явище вигину назад також вивчали за допомогою моделей (VMI) та (GVMI). Ці наслідки порівнювали з експериментальними результатами, і отримані результати добре узгоджувалися.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
