АНАЛІЗ ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-84-09
У роботі представлено матеріали, що висвітлюють важливі й актуальні проблеми підготовки
здобувачів вищої освіти під час війни. Визначено особливості та принципи, на яких базовано організацію
освітнього процесу з використанням дистанційної форми, можливості використання різних цифрових
засобів і інструментів, використовуваних для отримання освіти здобувачами, які перебувають на значній
відстані від ЗВО, навіть якщо вони перебувають у різних регіонах або за кордоном. Проведено аналіз
науково-педагогічних результатів при організації освітнього процесу з курсу «Технологічні схеми та
основне обладнання насосних станцій» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня
спеціальності Професійна освіта (Видобуток, переробка та транспортування корисних копалин) за
освітньою програмою (ОП) «Професійна освіта (Нафтогазова справа)», модель якого розроблено на
кафедрі Автоматизації, метрології та енергоефективних технологій Навчально-наукового інституту
«Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету ім. В.Н.
Каразіна. Показано, що така форма організації освітнього процесу і реалізації розробленої педагогічної
моделі надає реальну можливість забезпечення доступності та якості освіти у ЗВО під час бойових дій та
обмеженості відвідування навчального закладу учасниками освітнього процесу. Обгрунтовано
актуальність створення і впровадження моделей освітнього процесу. Визначено основні значущі
принципи і наведено результати реалізації дистанційного курсу в середовищі Moodle. Наведено і
проаналізовано основні фактори та їх вплив на ефективність організації освітнього процесу під час війни.
Обґрунтовано, що організація освітнього процесу за дистанційною формою під час війни дозволила
забезпечити вимоги до якості освіти попри вплив негативних факторів через використання різних форм
та цифрових засобів дистанційної взаємодії викладача із здобувачами вищої освіти. Аналіз досвіду
організації освітнього процесу з використанням дистанційних педагогічних технологій, набутого під час
війни, дозволив дійти висновку, що така форма організації освітнього процесу в подальшому може мати
вагомі перспективи в післявоєнний період, основними з яких є розширення доступності освіти і
досягнення гнучкості освітнього процесу
In cites: Prokopenko O. O., Antonenko N. S. (2025). Analyzing the experience of educational
process organization during the war and determining the prospects for its application in the post-war
period. Problems of Engineering Pedagogic Education, (84), 104-115. https://doi.org/10.26565/2074-
8922-2025-84-09
Завантаження
Посилання
Advilonienė, Ņivilė. (2025). Challenges of Remote Learning During the COVID-19 Pandemic:
Students‘ Experiences in the Perspective of M. Buber‘s I-Thou and I-It Interaction. Pedagogika /
Pedagogy, 156(4), 188–214. http://dx.doi.org/10.15823/p.2024.156.9
Allen, I. E., Seaman, J. (2016). Online Report Card: Tracking Online Education in the United
States. Babson Survey Research Group. Babson College, 231 Forest Street, Babson Park, MA
https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED572777.pdf
Alsharah, H., Ghura, H. (2023). Online learning in business education: key lessons from COVID-
pandemic. Development and Learning in Organizations, 37(3), 4–6.
https://doi.org/10.1108/DLO-08-2022-0171
Antonenko, N. S., Prokopenko, O. O. (2021). Analysis of features and generalization of the
experience of vocational education training for the oil and gas industry. Problems of Engineering
and Pedagogical Education, 73, 5 - 18. https://doi.org/10.32820/2074-8922-2021-73-5-18 (In
Ukrainian).
Bykov, V. Yu., Burov, O. Yu., Gurzhiy, A. M., Zhaldak, M. I., Leshchenko, M. P., Lytvynova, S.
G., Lugovyi, V. I., Oliynyk, V. V., Spirin, O. M., Shyshkina, M. P. (2019). Theoretical and
methodological principles of informatization of education and practical implementation of
information and communication technologies in the educational
sphere of Ukraine: monograph, Kyiv, Komprint.
https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718652/1/%21%21%21%21%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%
B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%
%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-2019.pdf (In Ukrainian).
Ericson Nolasco, C. (2022). Online Distance Learning: The New Normal In Education.
https://elearningindustry.com/online-distance-learning-the-new-normal-in-education
Giltay, L. S. (2019). The impact of digital educational technologies on the modern state of higher
education. Pedagogical sciences, 145, 37 –47. https://doi.org/10.31392/NZ-npu-145.2019.04 (In
Ukrainian).
Karlsdóttir, V. (2025). Assessing University Students‘ Motivation to Choose Distance Learning
and the Challenges of Distance Learning. Pedagogika / Pedagogy, 156(4), 5–30.
https://doi.org/10.15823/p.2024.156.1 .
Korbut, O. H. (2015). Distance learning: models, technologies, prospects. The latest educational
technologies in the context of European integration: materials X international. scientific-practical
conf., Kyiv, January 14, 2015. Kyiv: KPI, 2015. http://confesp.fl.kpi.ua/node/1123 (In
Ukrainian).
Krasnova, A. V., Yaroslavtseva, M. I., Pekhareva, S. V. (2020). Methods and forms of
preparation of students for scientific-research activity in the conditions of the distance leatning.
Innovative pedagogy, 28, 165 – 169. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2020/28.30 (In
Ukrainian).
Kravchenko, O. (2023). Socio-psychological support of mental health of the educational process
participants in crisis situations (practical experience). Social Work and Education, 10(1), 35–46.
https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.1.4 (In Ukrainian).
Kumar, A., Pathak, P. (2020). The Pros and Cons of Virtual Learning in India: An Insight During
‘Covid Lockdown‘. Adhyayan: a Journal of Management Sciences, 10(01), 08-13.https://doi.org/10.21567/10.21567/adhyayan.v10i1.2 .
Leicht, A., Heiss, J., Byun, W. J. (eds). (2018). Issues and trends in Education for Sustainable
Development, United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, Paris.
https://doi.org/10.54675/YELO233
https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000261445
Morze, N., Vember, V., Boiko, M. (2019). Using of digital technologies for formative
assessment. Open educational e-environment of modern university. Special Edition «New
pedagogical approaches in STEAM education», 202–214. https://doi.org/10.28925/2414-
2019s19 (In Ukrainian).
Oliveira, M. M. S. de, Penedo, A. S. T., Pereira, V. S. (2018). Distance education: advantages and
disadvantages of the point of view of education and society. Dialogia, (29), 139–152.
http://dx.doi.org/10.5585/dialogia.N29.7661
Prokopenko, O., Antonenko, N. (2023). Analyzing the specifics and summarizing the experience
of implementing innovative educational technologies in the teaching of the course
«Technological schemes and basic equipment of pumping stations». Problems of Engineering
Pedagogic Education, 78, 66-72. https://doi.org/10.32820/2074-8922-2023-78-66-72 (In
Ukrainian).
Vasilyeva, T. A., Petrushenko, Yu. M. (eds). (2022). Digital technologies in education: modern
experience, problems and prospects: monograph, Sumy, Sumy State University.
https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-
download/123456789/89990/1/Vasylieva_education.pdf;jsessionid=393E6078E96054747D22D2
F7876A58D2 (In Ukrainian).
