САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧА БУДІВЕЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ЯК ПРОВІДНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2024-83-10
Мета. Стаття спрямована на вирішення проблеми, яка полягає в наявності високих вимог із боку суспільства до можливості здійснювати самоосвітню діяльність викладачів будівельних дисциплін та недостатньою їхньою компетентністю в цій галузі.
Методи. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, аналогія, порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікація, систематизація) та емпіричних (аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, нормативної документації) методів.
Результати. Відповідно до поставленої мети, у статті було визначено сутність, структуру, складові та результати самоосвіти як провідного чинника професійної компетентності викладача будівельних дисциплін, сформульовані основні завдання та форми їхньої самоосвіти, розроблено алгоритм та можливі напрямки самоосвіти як планової роботи над власною особистістю викладача. Визначаючи сутність самоосвіти, можна констатувати, що самоосвіта викладача будівельних дисциплін – це його цілеспрямована пізнавальна діяльність, спрямована на придбання суб’єктивно нових системних знань у предметній галузі, тобто будівництва, а також у галузях педагогіки, психології, методики викладання та загальної освіти й культури. Завданнями самоосвіти виступають: бажання особистісного розвитку; обізнаність й використання нових педагогічних технологій, методів і прийомів в освітньому процесі; постійне підвищення рівня своїх знань у сфері педагогічної психології; удосконалення наукових знань у галузі теорії й методики викладання певної навчальної дисципліни. Послідовність дій (алгоритм) роботи викладача над індивідуальною темою може бути такою: вибір теми методичної роботи; ретельне ознайомлення з проблемою, на вирішення якої спрямована тема самоосвіти; розробка попереднього плану методичної роботи над обраною темою; вибір інноваційних технологій педагогічної діяльності; застосування інновацій у процесі власної педагогічної діяльності; аналіз і оцінка результатів самостійної роботи; письмова фіксація зробленого та написання звіту про отримані результати.
Висновки. Напрямками, у яких викладачеві варто самоосвічуватися та розвиватися, як правило, є: професійний напрямок (дисципліна, що викладається); педагогічний напрямок; психологічний напрямок; методичний напрямок; нормативно-правовий напрямок тощо. Перспективними напрямками подальших досліджень автор вважає: розробку технологій самоосвіти для викладачів, які мають різний професійно-педагогічний стаж; встановлення кореляційного зв’язку між обсягом самоосвіти викладачів та рівнем їхньої професійно-педагогічної компетентності; розробку засобів самодіагностики.
Як цитувати: Амецинський Д. В., Мельниченко О. О. Самоосвітня діяльність викладача будівельних дисциплін як провідний чинник розвитку професійної компетентності. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2024. Вип. 83. С.111-122. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2024-83-10
Завантаження
Посилання
Bohdanova, N. H. (2019). The system of postdegree education as the mechanism of self-realization and creative adaptation of the personality in the social and information environment. Hileya (Gileya): Scientific Bulletin, 150(11(2)), 19-22. https://openurl.ebsco.com/results?sid=ebsco:ocu:record&bquery=AU+%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0,%20%D0%9D.%20%D0%93.&link_origin=www.google.com (in Ukrainian).
Bronnikova, L.V. (2016). Problems of development of science and education in information society. Bulletin of NAU. Series: Philosophy. Culturology, 2(24), 40-42. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Vnau_f_2016_2_12 (in Ukrainian).
Burluka, O.V. (2016). Self-education of the personality: origin and formation. Bulletin HNPU them. G. S. Skovoroda. «Philosophy», 47 (I), 209-220. http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/philosophy/article/view/1489 (in Ukrainian).
Honcharenko, S. (1997). Ukrainian pedagogical dictionary, Lybid, Kyiv. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106820/1/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.%20%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%281%29.pdf (in Ukrainian).
Petruk, V., Grechanovska, O., Sabadosh, Yu. (2019). Method of projects in development of habits of self-education of students of technical colleges. Scientific Bulletin of the Izmail State Humanitarian University. Series "Pedagogical Sciences", 45, 123-131. https://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/34617/90987.pdf?sequence=2&isAllowed=y (in Ukrainian).
Dukhanina, N. M. (2019). Self-education as a component of educational process at the university. Young scientist, 4 (68), 248-251. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-4-68-58 (in Ukrainian).
Koliada, I. (2019). Self-education as the sociocultural phenomenon in information society. Visnyk of the Lviv University. Series philosophical sciences, 24, 13-21. https://doi.org/10.30970/2078-6999.2019.24-2 (in Ukrainian).
Kremen, V. (2007). New requirements to education and its contents. Challenge for Ukraine: development of the content framework (national curriculum) of general secondary education for the 21st century: materials of Vseukr. science - practice conf. "Equal access to quality education", June 26-27, 2007, Kyiv, 3-10. (in Ukrainian).
Oliinyk, V.V. (2013). Tendencies of development of postdegree pedagogical education in the conditions of transformation of society. Theory and practice of social systems management, 1, 56-66. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/8313/1/OLIYNYR_V_2013-statia.pdf (in Ukrainian).
Petruk, V. A., Hrechanovska, O.V., Sabadosh, Yu. H. (2019). Approaches to introduction of innovative technologies in educational process of technical colleges. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 5(17), 3-8, Warsaw, Poland. https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/31082019/6615
https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/34618 (in Ukrainian).
Ridkous, O.V. (2008). Training of the teacher for self-educational activity as making his professional growth. Pedagogical almanac, 3, 132-139. https://drive.google.com/file/d/0B3AWUScdBCMFd0pScEE4MDlKcFU/view?resourcekey=0-Qphk5bEHoz-_ADrMlETC7Q (in Ukrainian).
Sharnenkova, T. O. (2013). Self-education of the personality in the context of historical forms of development of science. New learning technologies, 79, 193-198, Kyiv. (in Ukrainian).
Hrechanovska O. (2018). Assertiveness and its role in forming the conflktologikal culture of students of higher technical educational institutions. Modern Science – Modern veda, 4, 79-85, Praha. Ceska republika, Nemoros. https://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/28523/57626.pdf?sequence=2&isAllowed=y (in Ukrainian).
Shnejder, L. Khmelkova, M. Golovyatenko, T. Poliakova, M. Doroshenko, O. (2020). Development of Professional Competence of Teachers as A Factor of The Education Quality Management in Preschool Institutions. Theory and Practice of Project Management in Education: Horizons and Risks, 79, 04001. DOI: https://doi.org/10.1051/shsconf/20207904001 (in Ukrainian).
Samusevicha, A. & Striguna S. (2017). The Development of Teachers’ Pedagogical Competence in the Process of Self-education at the University. International Journal on Lifelong Education and Leadership, 3(2), 39-46. URL: https://dergipark.org.tr/en/pub/ijlel/issue/39626/468932 (in Ukrainian).
Dzhegistayeva, L. I., Kvitkovskaya, A. A., Ekhaeva, R. M. (2023). Research of Formation of Students’ Information Culture in the Educational Environment. International Scientific and Practical Conference on Social Sciences and Humanities: Scientific Challenges of the Development of Modern Society (SHCMS, SHS Web of Conferences), 172, 01007. https://doi.org/10.1051/shsconf/202317201007 (in Ukrainian).
