Адвокатування конкуренції для підприємств

Анотація

Реформування багатьох галузей та сфер господарства в Україні потребує застосування сучасних інструментів політики. Однією з засад внутрішньої політики держави України є розвиток конкуренції та забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на ринках. Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої політики. Одним із напрямів економічної політики є, зокрема, антимонопольно-конкурентна політика. Адвокатування конкуренції за загальноприйнятим підходом є частиною конкурентної політики, тому від визначення та наповнення адвокатування конкуренції залежить зміст антимонопольно-конкурентної політики держави взагалі та її застосування у конкурентних галузях, зокрема, на транспорті. Аналіз наукових публікації, присвячених адвокатуванню конкуренції в Україні, свідчить про різноманітність трактувань цього поняття та виникаючу внаслідок цього множинну неоднозначність змісту. В статті розглядається значення схожих з адвокатуванням понять, таких як: лобіювання, інформаційно-освітня діяльність, фандрайзінг. Порівнюється зміст адвокатування конкуренції та адвокації. Вказане дозволяє розкрити зміст та відмінність адвокатування конкуренції від інших понять. Розглядається визначення антимонопольно-конкурентної політики в законодавстві та наявність діяльності, що складає собою адвокатування конкуренції серед завдань антимонопольного органу України. Розглядається чи покладено на державні органи завдання щодо ініціації та створення конкурентного середовища в широкому розумінні. Неоднозначність змісту визначення адвокатування конкуренції в Україні ускладнює відсутність до цього часу нормативного закріплення цього поняття в законодавстві України. Дослідження змісту адвокатування конкуренції дозволить зробити висновок про можливість застосування його у багатьох галузях економіки та на залізничному транспорті зокрема.