Національна інноваційна система як умова зростання конкурентоспроможності економіки України

Анотація

У статті розглянуто проблеми зростання конкурентоспроможності економіки країни. Визначено головні передумови розвитку національної інноваційної системи як умови зростання конкурентоспроможності вітчизняної економіки, показано основні напрямки інноваційної політики. Виділено та угруповано базові фактори розвитку інноваційної економіки. Окреслено три напрямки: технологічний розвиток суспільства; глобалізація світової економіки; інтенсифікація наукового потенціалу країни.

Порівняння з постсоціалістичними країнами Східної Європи дозволило виділити загальні основні проблеми реформування наукової сфери. До них віднесені: домінуюче фінансування з державного бюджету, яке покриває тільки витрати на заробітну плату та комунальні витрати наукових установ; слабкий розвиток інноваційної інфраструктури та крах очікувань зміни в науковому секторі за рахунок впровадження мультиджерельної моделі фінансування, що є притаманною країнам з розвинутою ринковою економікою.

На підставі оцінки рівня інноваційної активності у рейтингу Всесвітньої Організації інтелектуальної власності (WIPO) сформульовано інноваційний профіль України як країни, що володіє значним інноваційним потенціалом, який не здійснює істотного впливу на економіку країни. Інноваційний профіль дає можливість оцінити переваги і недоліки інноваційної діяльності в країні.

Розроблено напрями стратегічного розвитку наукомісткої промисловості. Перший напрямок – відновлення та організація високотехнологічних виробництв, що ґрунтуються на українських інноваційних технологіях, конкурентоспроможних на світовому ринку. Другий напрямок – імпортозаміщення зарубіжних високотехнологічних товарів вітчизняними на основі розкриття їх унікальності (у порівнянні з зарубіжними аналогами) при більш низькій собівартості. Третій напрямок – відновлення розширеного відтворення наукомістких засобів виробництва. Четвертий напрямок – розробка структурно-орієнтованої інвестиційної політики.