ПОГЛЯД М. І. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО НА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: СПРОБА КРИТИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ
Ключові слова:
М. І. Туган-Барановський, виробнича і збутова кооперація, промислові кризи, цикли, економіка Англії, конкурентоспроможність національного господарства, ринкова свобода підприємства, кооперація товаровиробниківАнотація
В статті подано результати виконаного автором дослідження причин економічних середньострокових криз і циклів в роботі М. І. Туган-Барановського «Промислові кризи. Нарис із соціальної історії Англії». Основа авторського дослідження цієї роботи представлена у двох взаємопов’язаних теоретико-методологічних аспектах. У першому автор дослідила чергування підйомів і спадів, виявлених М. І. Туган-Барановським в макроекономічній динаміці Англії ХІХ ст. Велика статистична база є надійною підставою для визнання висновків М. І. Туган-Барановського як загальної закономірності економічного розвитку промислово розвинених країн.Пізніше ці аспекти були досліджені його учнем – всесвітньо відомим вченим-економістом М. Д. Кондратьєвим в межах теорії великих циклів (55–60 років). Другий аспект роботи М. І. Туган-Барановського охоплює соціальні наслідки циклічного розвитку економіки лідера світового науково-технічного прогресу ХІХ ст., якою була тодішня Англія. Зокрема, показано неспроможність спроб держави запобігти негативним соціальним наслідкам для народу країни в період глибоких затяжних криз. У роботі докладно розкритий виявлений М. І. Туган-Барановським послідовний процес зміни фаз циклів. Виділені роки криз зазначеним автором поділяються проміжками у 10–11 років. На цій основі продовжена дослідницька традиція російських та українських вчених-економістів з теорії циклів. Причому фази промислових криз Англії в другій половині XIX ст. становили приблизно десятиліття. У цьому процесі в статті аспірантом виділені два протиріччя. Перше полягає в тому, що знаряддя виробництва належить особам, які не беруть участі у виробництві, в той час як у безпосередніх виробників власності немає.
Друге протиріччя полягає в тому, що організований характер виробництва в межах одного підприємства не поєднується з неорганізованістю його у всьому народному господарстві. Збіг у часі цих протиріч дало підставу М. І. Туган-Барановського, як показано аспірантом в статті для висновків про закономірності цих виявлених циклів і криз. На цій основі автором запропонована класифікація стримуючих (екзогенних) і стимулюючих (ендогенних) чинників державного регулювання конкурентоспроможності основних видів продукції національного господарства України при реалізації стратегічного курсу на євроінтеграцію.
