Фіскальні правила: уроки для України

Анотація

Метою написання даної статті є оцінка системності запровадження фіскальних правил в Україні та надання рекомендацій щодо їх коригування. Доведено, що запровадження фіскальних правил повинно відбуватися комплексно: правове регламентування повинні отримати як кількісні обмеження, так і забезпечувальні заходи індивідуального та загального характеру. В Україні на законодавчому рівні запроваджені два фіскальних правила – боргове та балансування бюджету – та формально прописані всі рекомендовані міжнародним досвідом забезпечувальні умови. Особливостями застосування фіскальних правил в Україні є: нечіткість та недостатня деталізації забезпечуючих умов в бюджетному законодавстві; відсутність регламентації діяльності незалежного органу, відповідального за моніторинг стану додержання фіскальних правил (фіскальної ради); в Україні інформація, пов’язана із фіскальними правилами, висвітлюється на недостатньому рівні та не має системного характеру оприлюднення. Серед рекомендацій щодо удосконалення фіскальних правил в Україні можна вказати наступні: деталізувати опис механізму корекції при перевищенні бюджетними показниками встановлених обмежень; конкретизувати вимоги до активації процедури відступу від кількісних обмежень для попередження можливих зловживань; підвищити рівень прозорості інформації щодо застосування фіскальних правил. Щодо вимоги існування фіскальної ради: для України можливі два шляхи реалізації даної рекомендації: перша – закріпити функції з моніторингу виконання всіх фіскальних правил за Рахунковою палатою України, яка характеризується необхідним рівнем самостійності та частково виконує дану функцію; друга – враховуючи різницю у ролі державного аудитора та фіскальної ради, яка в першу чергу повинна сприяти формуванню фіскальної політики, іншим варіантом є запровадження або нового органу влади, або окремої установи із гарантіями операційної незалежності.