КОСМОПОЛІТИЧНЕ МІСТО ЯК ЦЕНТР ДІАСПОРНОГО НАЦІЄТВОРЕННЯ: МІСЬКИЙ ПРОСТІР СТАМБУЛА, СПІЛЬНОТИ ТА КОЗАЦЬКИЙ ПРОЄКТ 1853–1872

Анотація

Дослідження розглядає роль Стамбула як діаспорного центру націєтворення у ХІХ столітті, зосереджуючись на Османських козаках (1853–1872) як унікальній багатонаціональній спільноті, що зробила внесок в інтелектуальний і політичний ландшафт Південно-Східної Європи. Перебуваючи у складі Османської імперії, Стамбул виступав перехрестям різних національних рухів, де різноманітні громади, зокрема й османські козаки, займалися інтелектуальною та політичною діяльністю, спрямованою на протидію російському імперіалізму та формування національних ідентичностей. Під керівництвом Міхала Чайковського (Мехмеда Садика-паші) османські козаки відіграли ключову роль у формуванні «козацького міллету», що виходив за межі традиційних етнічних кордонів, поєднуючи слов’янські, грецькі, єврейські та мусульманські ідентичності в космополітичну військову й інтелектуальну спільноту.
Поєднуючи архівні дослідження, урбаністичний аналіз та просопографічні методи, робота реконструює соціальні та інтелектуальні мережі козаків, висвітлюючи їхній вплив на національні рухи Балкан, зокрема в Болгарії, Україні та Польщі. Літературна й політична діяльність Чайковського, включно з його романами та участю у Кримській війні, просувала ідеї спротиву та самовизначення серед слов’янських народів, що перебували під владою Османської імперії. Це дослідження підкреслює значення Стамбула не лише як імперської столиці, але й як багатокультурного простору, що сприяв міжкультурним обмінам і розвитку національних ідей, особливо в епоху «Весни народів».
Стаття робить внесок у розуміння ролі османських козаків у європейському націєтворенні та пропонує нові підходи до вивчення Стамбула як осередку діаспорного політичного й культурного формування. Наголошується на трансформаційному впливі козаків як на османське суспільство, так і на ширший соціополітичний простір Південно-Східної Європи, із наслідками для збереження культурної спадщини та сучасного осмислення багатокультурних міських просторів.